У громаді Троїцького собору РПЦвУ на Троєщині в Києві загострився конфлікт між настоятелем собору протоєреєм Димитрієм Григораком і парафіянами: священник задумав перевлаштувати церковний комплекс, парафіяни — проти, повідомляє кореспондент порталу “Релігія в Україні”.
Конфлікт тягнеться вже 20 років: після смерті відомого серед РПЦвУ подвижника схіархімандрита Серафима (Соболєва), засновника Свято-Духівського скиту Києво-Печерської лаври та Троїцького собору при ньому, протоієрей московського патріархату Димитрій Григорак не знайшов спільної мови з іншими кліриками скиту і собору, а також з частиною парафіян — духовних чад о. Серафима. В результаті парафія частково розпорошилася, скит фактично призупинив своє існування, а о. Димитрій став одноосібно вирішувати місцеві церковні питання.
Щоб позбутися скиту і докучливих прихожан, отець РПЦвУ Димитрій кулуарно, без відома парафіян, провів рішення єпархіального архієрея про ліквідацію скиту і забудову цієї території. Декілька місяців тому між захисниками скиту і його ліквідаторами відбулася сутичка. Келійниця о. Серафима була насильно виселена зі скиту, а очільник групи ліквідаторів вікарний єпископ РПЦвУ Віктор (Коцаба), якого о. Димитрій залучив як партнера по новобудові, оголосив про перебудову церковного комплексу.
22 серпня 2020 року, в день 20-річчя від дня смерті схиархімандрита Серафима, конфлікт знову розгорівся. На могилу засновника скиту і собору, яка знаходиться поряд, прибули парафіяни і священнослужителі РПЦвУ з Києва та сусідніх областей, щоб відслужити панахиду по спочилому. Лунали побоювання за долю як його поховання, так і скиту, а також притулку для тварин, започаткованого схиархімандритом.
З середовища духовенства і мирян, духовних чад о. Серафима, на адресу протоієрея Димитрія Григорака було висловлено обурення його намірами побудувати на місці скиту центр дозвілля, що зруйнує не тільки скит, а й поховання з притулком для тварин. Більш того, сам скит включає дерев’яну Троїцьку церкву, яку о. Серафиму вдалося тут побудувати на початку 1960-х років, у розпал хрущовських гонінь на віруючих. Київські краєзнавці вважають, що цій церкві необхідно дати статус пам’ятника, а не намагатися знищити.
Характерно, що ніхто з кліриків Троїцького собору, нинішніх співслужителів протоієрея Димитрія Григорака, не взяв участі в панахиді (один клірик був присланий з собору для спостереження і фотографування за тим, що відбуватиметься). Таке ставлення до спочилого отця Серафима, засновника скиту і собору, о. Димитрій Григорак демонструє не вперше. Раніше, як свідчили представники духовенства, він накинувся з кулаками на одного зі священників, який приїхав відслужити панахиду на могилі о. Серафима. Дійшло до того, що 29 червня 2017 року група духовенства і вірян зверталася з проханням на ім’я предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Онуфрія дозволити звершити на могилі о. Серафима богослужіння з нагоди 100-ліття з дня його народження.
24 серпня 2020 р. парафіяни викликали до скиту поліцію, щоб відвадити непрошених опонентів, які мали намір завдати шкоди притулку для тварин. У ньому перебуває кілька десятків стерилізованих собак і кішок — за заповітом о. Серафима, за ними доглядають духовні чада схіархімандрита.
Віряни збираються відстоювати скит до кінця, нагадуючи слова старця Серафима, призначеного скитоначальником ще митрополитом Володимиром (Сабоданом), — перед смертю схіархімандрит говорив: «Ось так, в тривогах, закінчується моє життя. Я тільки одного хочу: щоб після моєї смерті не закрили наш монастирьок. А то не буде мені спокою там [у потойбічному світі]…».
Однак, схоже, скит не потрібен ані духовенству Троїцького собору РПЦвУ, ані церковним чиновникам РПЦвУ. І це при тому, що у Києво-Печерської лаври — найбільшого монастиря РПЦвУ — немає жодного скиту.
