Ті, хто пише правду про Російську церкву, можуть бути вилучені із неї на строк від 1 до 3-х років. 25 серпня на Синоді РПЦ ухвалено рішення давати в заборону священників, монахів чи інших священнослужителів за розголошення інформації ЗМІ без благословіння патріарха Кіріла (Гундяєва).
«Визначити, що розголошення без благословення патріарха Московського і всієї Русі або єпархіального архієрея кліриком або ченцем, що несе послух у загальноцерковній або єпархіальній структурі, третім особам, включаючи представників засобів масової інформації, канонічних чи церковно-адміністративних відомостей тягне за собою: для клірика: заборона в служінні на термін до 1 року (при повторному скоєнні того ж діяння – до 3 років); для ченця: відлучення від причастя Святих Христових Таїн на термін до 1 року (при повторному скоєнні того ж діяння – до 3 років)», – сказано в постанові Синоду.
Ця дивна постанова вже встигла стати посміховиськом у церковних колах і накликала на себе порівняння із радянською епохою, де потрібно було тримати язика за зубами, адже за зайве слово можна було потрапити за ґрати. Тепер клірикам доведеться вибирати між ризиком опинитися в забороні й розголошенням правди про життя самої «чесної і відкритої організації, що займається спасінням душ».
Богослов Андрєй Кураєв іронічно написав про це так: «Мовчати, панове офіцери!». Він також був здивований, що у РПЦ для виправдання такого рішення послались на 39 апостольське правило.
«А які канони про це говорять?, – пише Андрей Кураєв. – Що це за таємниці в церкві – «організмі любов»? Наведене 39 апостольське правило говорить: «Пресвітери і диякони без волі єпископа нічого нехай не здійснюють». Тлумачення Вальсамона: «Слова: пресвітерів і дияконів без волі єпископа нічого не робити – приймай не в загальному сенсі, але скажи, що вони не мають права здійснювати будь-що належить єпископу без волі його, наприклад, віддавати в оренду нерухоме майно церкви, отримувати з нього доходи, які йшли церкві, накладати епітимії й таке інше. Бо управління єпископськими речами, говорить правило, і душі людей довірені єпископу».
Богослов Кирил Говорун прокоментував це наступними словами: «З точки зору традиційного святоотцівського богослов’я, рамка для канонічних заборон може бути одна – сотеріологічна. Всі такі заборони повинні прийматися виключно за критерієм їх користі для визволення душі людини. Дане ж синодальне рішення, як і ряд інших недавніх рішень, має на увазі іншу сотеріологію – вони приймаються за критерієм визволення для церковно-адміністративного апарату. Іншими словами, порятунок бюрократичного апарату (шляхом приховування чутливої адміністративної інформації) тепер важливіший за порятунок людини, навіть ціною загрози для останньої (а саме такою загрозою є відлучення від причастя).
Нагадаємо, в РПЦ звинуватили Лукашенка у прихильності до католицизму. Також патріарх РПЦ звільнив главу Білоруського екзархату і відправив до Кубані.
