Аналізуючи наявну в Центрі «Миротворець» інформацію про підривну діяльність А. Портнова, ми вже чітко бачимо, що Кремль використовує можливості свого Казбека на повну котушку.
Так, Портнов і компанія безперервно реалізують російські спецоперації з впливу на діяльність державних органів, міністерств і відомств України, займаються постійною дискредитацією державних діячів, які організували захист і оборону України проти російської агресії, проводять інформаційні кампанії, створюють мережу т.зв. правозахисних організацій для виконання конкретних завдань в інтересах російського агресора, впливають на прийняття законів України і т.і.
На даний час Портнова і його подільників в Україні не чіпають лише тому, що вся їх діяльність орієнтована на дискредитацію і знищення всіх тих, хто просто неугодний Кремлю і Зеленській владі. Дивний збіг інтересів.
Але з часом і цього прийде кінець. І свою підривну діяльність проти України Портнову і компанії доведеться все-таки пояснювати в судах. Там вони будуть намагатися «включати дурня» і посилатися чи то на свою дурість, чи то на загальну корупцію, то чи на комбінацію першого і другого, але ніяк не на свідому роботу в інтересах російського агресора зі знищенню України. Тільки ці відмазки вже не покатають, так як завдяки Б. Рапопорту, стало відомо про їх свідому роботу на Кремль.
Для Кремля мішенню номер один стали все ті, хто в найкоротші терміни організував ефективний опір і зруйнував кремлівські плани із захоплення України в 2014 році. Ні, ні, мова йде не про пряму ліквідацію. Для того щоб зломити опір і волю до нього мільйонів, досить організувати масовану дискредитацію політика, державного діяча, воєначальника або ефективного управлінця. Ці методи описані тисячі років тому великим стратегом Сунь-Цзи.
Тут все просто: брехати побільше і частіше, очорняти погуще, таврувати болючіше. У будь-якому випадку організувати дискредитаційну кампанію таким чином, щоб доведений брехнею до психозу «мудрий нарід» почав кричати: «Розіпни його, розіпни» і виконав завдання Кремля своїми руками.
Після захоплення Росією Криму, Україна потрапила в дуже складну ситуацію – була зруйнована вся система безпеки України, яка з 1996 року базувалася на так званому Будапештському меморандумі, підписаному провідними ядерними державами світу. Цей документ формально нібито гарантував безпеку України та її кордонів. Але навесні 2014 року виявився, що міжнародні гарантії не діють, і Україна опинилася в стані війни з ядерним сусідом, населення якого 140 млн особин, які бажають втопити нашу країну в крові.
У стислі терміни, фактично з нуля, Українське вище військово-політичне керівництво в особі Петра Порошенка, Олександра Турчинова, Сергія Пашинського, Андрія Парубія, Арсенія Яценюка, Арсена Авакова та багатьох інших організували створення неядерних сил стримування російського агресора.
Саме вони і стали мішенями для агентури Кремля в Україні. Фактично відразу ж почалася кампанія з їх дискредитації усіма наявними силами і засобами.
Після низки публікацій Центру «Миротворець» про діяльність зрадника Батьківщини і агента Кремля Казбека, немає жодних сумнівів, хто зараз грає головну скрипку в триваючій спецоперації Кремля з дискредитації вищого керівництва України з 2014 по 2019 роки.
З Порошенком все ясно, він для Кремля – ціль номер один. І буде нею навіть через 100 і 200 років.
А хто ж друга ціль? На нашу думку, як би це не здалося дивним, це – Сергій Пашинський.
Саме Сергій Пашинський разом з Олександром Турчиновим зуміли мобілізувати і організувати залишки Військово-промислового комплексу України на створення нових видів озброєнь і ракетного щита країни.
Саме Сергія Пашинського продажні ЗМІ почали одним з перших ізмазувати в бруді за активну участь в Революції Гідності. А Майдан в Кремлі не пробачають взагалі нікому.
Саме Сергій Пашинський координував роботу українських спецслужб на низці напрямків в перші місяці російської агресії.
Можна з упевненістю стверджувати, що на дискредитацію Сергія Пашинського Кремлем були виділені неймовірні фінансові ресурси. Про це свого часу буде окрема публікація.
Гладкі стада корисних ідіотів України радісно приєдналися до московських вкидання про т.зв. «снайперів на Майдані». Але – не працювало.
С. Пашинського відсторонити від прийняття рішень не виходило, виробництво нових видів озброєнь продовжували розгортати. І тоді, у вигляді посилення, Кремль додав групу Портнова. Тим більше, що у Портнова особиста давня ненависть до Пашинського. Та ще й Москва за цю ненависть щедро платить.
Нагадаємо, головний ресурс зрадника Батьківщини Портнова в Україні – це можливість контролю над правоохоронною системою, прокуратурою, судами, слідством, виконавчими службами і зв’язку в них. Він ці зв’язки створював і напрацьовував більше десятиліття. Навіть сам розставляв «потрібні» кадри, які і до цього дня йому вірні на місцях.
У Портнова є характерний стиль: якщо потрібно зліпити кримінальну справу, можна піти двома шляхами.
Перший: спровокувати злочин.
Другий: дочекатися, коли буде здійснений якийсь проступок, хоч і невеликий, і роздути його в жахливий злочин. І в обох випадках, як він любить говорити, зразково-показово покарати.
Історія з алкоголіком і рецидивістом Хімікусом вписується в обидва сценарії. Тут вуха Портнова стирчать з усього того, що відбувається на півметра вгору і на метр в сторони.
Головною ознакою роботи Портнова проти Пашинського стала майже миттєва поява у «потерпілого» рецидивіста Хімікуса дорогого адвоката Марини Паринової. Для Хімікуса, звичайно ж – безкоштовно.
Марина Паринова це та сама «бойова» подруга, яка була і є правою рукою і ротом Портнова, яка очолила створену Портновим за вказівкою Кремля так звану «Європейську правозахисну спілка».
До речі, свіжа інформація про Паринову для СБУ. Після публікації про неї на сайті «Миротворець» стало додатково відомо, що пособниця Портнова Марина Паринова була помічена в Москві восени 2014 року. Впевнені, що їздила до Портнова для знайомства з кураторами в Кремлі. Не дарма ж Казбек перед цим її резюме пересилав раднику В. Суркова Борису Рапопорту.
Про Портнова, його пособників і їх підривну діяльність проти України ми можемо і будемо писати дуже багато і дуже довго. Матеріалів досить.
Окремо хотілося б звернути увагу на прокурорів, слідчих, суддів, експертів, які зараз свідомо чи втемну використовуються для виконання поставленої Портнову Кремлем завдання зі «знищення» Пашинського.
Тільки идиоту ще не зрозуміло, що Портнов працює в інтересах країни-агресора. А ось ці всі слідчі, прокурори, експерти та судді – розуміють це? Чи розуміють вони, що є інструментом у виконанні Портновим завдань Кремля і співучасниками його злочинів?
Що буде далі з т.зв. справою Пашинського-Хімікуса?
По-перше, очевидно, що вся ця так звана «справа» зшита Портновим і Париновою білими нитками в інтересах і за завданням Кремля.
По-друге, справа значно втратила динаміку.
По-третє, завдання Москви Портновим і Паринова таки успішно виконано. Пашинський вже рік як вибитий з процесу відновлення і нарощування обороноздатності нашої держави.
Залишилася тільки особиста ненависть Портнова до Пашинського. Вона, звичайно, страшна сила, з огляду на щупальця Казбека в судах і прокуратурі. Але інстинкт самозбереження у прокурорів і суддів – це теж чимала сила. І ці дві сили один одного поки що врівноважують. У міру стрімкого падіння рейтингів зеленої влади, яка благословила цькування Пашинського, рівновага буде зрушуватися на користь самозбереження.
Може так статися, що следаки, прокурори і судді, які «шиють» зараз справу Пашинському, Парубію, Порошенку та іншим, завдяки патріотичному почуттю та інстинкту самозбереження, що раптом прокинулися у прокурорсько-суддівської продажної братії, в якийсь момент самі ініціюють взяття під варту зрадника Батьківщини і агента Кремля А. Портнова, який завдав значної шкоди обороноздатності України в інтересах російського агресора.
Центр «Миротворець», володіючи величезним масивом первинних матеріалів про підривну антиукраїнську діяльність Портнова і компанії в інтересах Кремля, і надалі надаватиме допомогу правоохоронним органам України у викритті агентурної мережі російського агресора в Україні.