12 років тому, до Кафедрального собору святої великомучениці Катерини (Катерининська церква) у Чернігові увійшла православна громада УПЦ КП на чолі з головою парафіяльної ради та єпископом Чернігівським і Ніжинським Іларіоном і через 75 років після заборони, відновила богослужіння.
Сергій Черняков, учений секретар в Національному архітектурно-історичному заповіднику “Чернігів стародавній”, ділиться спогадами про ті часи:
“27 червня працівники Національного заповідника разом із заступником директора Державного науково-технічного центру «Конрест», кандидатом хімічних наук Романом Гуцуляком (за погодженням з правоохоронними органами) вирушили до Катерининської церкви. Проте, біля входу до пам’ятки їх зупинили представники УПЦ МП. Вони й не звертали уваги на заклики працівників міліції розступитися і пропустити працівників заповідника до церкви (Національний заповідник балансоутримувач пам’ятки).
Не вельми приємна суперечка тривала хвилин 15. Згодом з’явився отець Олександр, священик УПЦ МП. Вислухавши аргументи працівників міліції, він дав вказівку «своїм» відійти від дверей церкви. І лише після цього працівники заповідника та керівник науково-технічного центру змогли увійти безперешкодно до пам’ятки”.
Сергій Черняков розміщує свій допис про подій, опублікований на сайті “Європейська Україна”.
“Сьогодні, 19 липня 2008 року, до Катерининської церкви м. Чернігова увійшла козацька громада Української Православної Церкви Київського патріархату.
Як відомо, 22 травня Вищий адміністративний суд України розглянув апеляційну скаргу Української Православної Церкви Київського патріархату. Він ухвалив скасувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2007 року, а постанову господарського суду Чернігівської області від 6 червня 2007 р. залишити в силі. Тобто, розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації М. Лаврика від 05.04.2006 р. № 151 «Про передачу у користування релігійній громаді УПЦ Київського патріархату м. Чернігова Катерининської церкви» є чинним. Ухвала Вищого адміністративного суду України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Козацька релігійна громада увійшла до Катерининської церкви за підтримки правоохоронних органів та з адміністрацією Національного архітектурного-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (балансоутримувач пам’ятки). Керівникам релігійної громади, враховуючи рішення Вищого адміністративного суду України, передано ключі від церкви.
На даний час розпочалася підготовка до богослужіння в церкві, прибирається приміщення. Біля церкви зібралися прихильники УПЦ МП”.
Ось як згадує той день інший учасник події – Василь Чепурний, головний редактор “Сіверщина“:
“Боротьба за неї дуже довга і колись має бути написана – трохи вже є у книзі з історії відродження Чернігівської єпархії, яка підготовлена до друку.
Тут же згадаю, як у перші дні на ординському наметі, яким Іван Донець із компанією (звісно, це була зовсім не його ідея, він просто виконавець) закрив вхід до Катерининської церкви, заблокувавши колекцію народного мистецтва, внаслідок чого зітлів найстаріший чернігівський рушник 17-якогось року, висів замість ікони портрет московського патріарха Кіріла Гундяєва та демонструвався фільм проти НАТО. Задля цього в Чернігів приїхали Наталія Дубінская, яку знають за прізвищем її колишнього чоловіка – Вітренко, та чорний Кауров з Одеси. Місцева влада всіляко сприяла окупантам. Роками сприяла. Особливо міліція і міська влада Соколова.
Тоді ж, до речі, тут висіли прапори так званої Новоросії (і “ДНР” – ДФУ). Чернігівці таку єресь не підтримали, хоча в колоні партії Дубінської\Вітренко навіть ходив архієпископ московської церкви Амвросій Полікопа. Під червоними прапорами, ага. Сини якого в Росії живуть і служать. А він тут служить Росії.
Окупанти керувалися напряму з Москви – бо коли в новорічну ніч згорів їх намет, грізну заяву у вихідний новорічний день, зразу по події, зробив заступник начальника міжнародного напрямку РПЦ. А для Москви Чернігів ну не так, як для Чернігова Талалаївка значима, але десь приблизно…
До речі, так сталося, що десь за тиждень чи два до пожежі я зайшов у ординський намет, який вони звали паходнай церкавью. Звісно, вони нашугалися, а я завважив не тільки дивани (ага, типу в церкві), але й металеві підсвічники. Після пожежі цих підсвічників на погарищі не виявилося. Як і решток обгорілих металевих ікон… Питається тоді – хто організував підпал, враховуючи миттєву реакцію Москви?
… А рішення про повернення Катерининської церкви українській підписав Микола Лаврик. Щоб цього не допустити, до нього ходили його попередники на посаді голови ОДА – Микола Бутко, Петро Шаповал та Валентин Мельничук. Слава Богу, Микола Лаврик їх не послухав”.
Нинішній архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря показав у своєму профілі у Facebook як виглядав чернігівський Катерининський храм невдовзі після відновлення богослужінь у 2008 р. та після встановлення нового іконостасу в 2015 р.:
Архієпископ Євстратій згадує і про інші зловісні події, які розігрались під стінами цього храму за два роки до “звільнення” – у 2006 року віряни Московського патріархату мітингували під стінами церкви із прапорами «Новоросії» та плакатами патріарха РПЦ Кіріла (Гундяєва).
«Два роки відбувалося фізичне блокування послідовниками Москви собору св. Катерини – мовляв «храм захопили розкольники і його слід повернути канонічній церкві». Потім ще чотири роки стояли намети, так звана «походная церковь», з плакатом «наш патриарх – Кирилл» в людський зріст… Красномовною була символіка протесту. Прапори з написом «Новороссия» з‘явилися там не випадково. Як і зворушливе їх поєднання з «Партією регіонів» та «прогресуючими соціалістами» Наталії Вітренко», – написав архієпископ Євстратій у Facebook.
