У березні 2019 року президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган вчергове порушив тему про статус собору Святої Софії в Стамбулі і заявив, що хоче зробити з музею діючу мечеть. Тоді він міркував, що «перетворення» може відбутись після місцевих виборів 31 березня.
Тоді ЮНЕСКО нагадало турецькому президенту, що Свята Софія знаходиться під захистом Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини і для зміни статусу об’єкту Туреччина має отримати дозвіл від міжнародної організації. Після хвилі протестів питання на деякий час відійшло на другий план. Але на початку червня цього року президент Туреччину доручив своїм помічникам дослідити питання підготовки собору Святої Софії в Стамбулі до перетворення в мечеть. Про це президент Туреччини заявив на засіданні Головної ради Партії справедливості і розвитку. Мабуть, це була єдина позитивна для однопартійців Ердогана новина, оскільки внаслідок економічної кризи через епідемію коронавіруса довіра до ПСР знизилася з 50 до 31 відсотків.
Проти планів Ердогана різко відреагували в Греції, Україні, Європі, ЮНЕСКО. Втрутився навіть Держдепартамент США. Вселенський патріарх Варфоломій попередив, що якщо Велика Церква Христа знову перетвориться на мечеть, це «налаштує мільйони християн у всьому світі проти ісламу».
Але 2 липня Верховний Суд Туреччині заявив, що для зміни статусу Святої Софії із музею на мечеть достатньо указу Президента і відклав оголошення свого рішення на 15 липня. Як передає orthodoxtimes.com з посиланням на haberler.com, члени ПСР впевнені у вироку і стверджують, що ісламська молитва буде почута у Святій Софії вже 15 липня, у четверту річницю невдалої спроби перевороту проти президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана.
А як на все це реагує Росія, яка вважає себе «опорою Православ’я» та «захисницею» його цінностей, і яка претендує бути «Третім Римом»?
5 червня 2020 року Голова Синодального відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєв) заявив у коментарі для ТАСС, що плани Туреччини про перетворення собору Святої Софії в Стамбулі з музею в мечеть викликають у РПЦ тривогу.
«Інформація про можливу зміну статусу Святої Софії з’являється мало не щороку, – зазначив ієрарх РПЦ. – <…> Поширена сьогодні інформація про доручення президента Ердогана опрацювати питання про перетворення храму Святої Софії з музею в мечеть викликає тривогу»
А коли Верховний суд Туреччини дав зрозуміти, що перетворення Святої Софії у діючу мечеть може відбутися за указом президента, з’явився ще один коментар РПЦ з цього приводу. Знову коментар, а не офіційна позиція. Протоєрей Ніколай Балашов, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ, заявив, що майбутнє рішення Ердогана може мати непередбачувані наслідки і сподівається на його мудрість. Активізований Кремлем, Верховний муфтій ЦДУМ Росії Талгат Таджуддін запропонував: найкраще перетворити Святу Софію на місце для молитви як для мусульман, так і для християн. Але така «реакція» нагадує більше звітність про діяльність…
Вперше своє «глибоке занепокоєння» патріарх РПЦ Кіріл висловив…6 липня 2020. Заява очільника РПЦ була дуже «загрозливою»: «те, що може відбутись зі Святою Софією, відгукнеться глибоким болем у російському народі».
До цього РПЦ жодного разу не виступала офіційно проти рішення Ердогана.
Болгарський релігієзнавець Ґоран Блаґоев вважає, що від Москви більше нічого не варто чекати – її реакції все одно не будуть різкими, щоб не дратувати Ердогана. «З ним Росія має стратегічні ділові партнерські відносини, тоді як Патріарх Варфоломій сильно заважає російському впливу в Україні через надання незалежності її Церкви». Блаґоев нагадує, що рік тому Спілка православних журналістів у Росії прогнозувала подібний розвиток подій: «Після всього, що створив Фанар в Україні, чи докладе Росія будь-які зусилля, щоб змусити Ердогана відмовитися від своїх планів? Це питання наразі залишається відкритим».
У геополітиці особисті інтереси завжди стоять над принципами, тому світ рухається до самоїдства, резюмує болгарський релігієзнавець.
До речі, щодо долі Святої Софії до сіх пір мовчала не тільки Москва, але і найближча сусідка Туреччині – Болгарія, де згідно з конституцією Православ’я є традиційною релігією. Якщо уряд ще можна зрозуміти – Болгарія реалізує спільний газовий проект «Турецький потік», з іншого боку Ердоган постійно погрожує відпустити мігрантів до Європи через кордони Болгарії – то дивною є мовчання Святого Синоду БПЦ. Блаґоев вважає, що це не стільки через образу Синоду на позицію Варфоломія щодо Болгарської церкви (наприклад, Константинопольський патріарх наполягає на демонтаж пам’ятника в Едірне екзарху Анфіму I – це лідер руху за незалежність Болгарської Церкви від Константинополя і перший екзарх невизнаної церкви), а через те, що мовчить Москва, а «коли мовчить Москва, для Церкви в Болгарії небезпечно мати позицію». Може все такі дочекаємось на реакцію після того як патріарх Кирил порушив інформаційну тишу?
РПЦ не вперше демонструє, що коли йдеться про вибір між захистом Православ’я і відстоюванням геополітичних інтересів Кремля, вона завжди схиляється до другого варіанту. Але на цей раз наслідки можуть бути набагато страшнішими ніж втрата значної частини паства, як в Україні.
