Московська церква чи українська? Це питання вже півтора року не можуть вирішити мешканці села Морозівки на Київщині. І от ніби усе уладнали — у селі буде дві церкви. Митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко приїхав освячувати місце для будівництва храму православної церкви в Україні. Утім, деякі мешканці виступили проти спорудження — кажуть будують не в тому місці.
Про це розповідає «5 канал».
«Мій вибір зробив мій син. І сьогодні я тільки за українську церкву», — говорить Надія Попович, місцева мешканка.
Баталії за українську церкву в селі Морозівка почалися ще півтора року тому. Тоді місцеві назбирали близько семи сотень підписів за перехід із Московського патріархату до ПЦУ. Був не проти і місцевий священнослужитель. Згодом, щоправда, він передумав.
У кінці січня 2020 року, щоб спровокувати новий конфлікт, прибічники Московського патріархату поставили біля церкви озброєну охорону “Стелс 1”. Начальником цієї охоронної компанії є диякон Московського патріархату, який захоплюється антиукраїнськими ідеями, за що в його офісі проходили обшуки СБУ.
Патріотично налаштованих мешканців села прихильність до московської церкви обурює. Понад п’ятсот років тому запорізькі козаки заснували село Морозівку, розповідають місцеві. Звідси родом Герой України Юрій Поправка, закатований російськими бойовиками у Слов’янську. Та кіборг Денис Попович, який загинув поблизу Донецького аеропорту під час оборони позиції «Зеніт».
Активною прихильницею переходу була Надія Попович — мати загиблого кіборга. Денис Попович поклав своє життя поблизу Донецького аеропорту в 2015-му році. Спочатку пані Надія ходила до Московського патріархату, але, коли священник назвав її дитину братовбивцею, терпець урвався. Тоді мати кіборга звернулася до президента Володимира Зеленського через паплюження пам’яті її сина священником РПЦвУ.
Коли жінка отримала ділянку за загиблого сина, хотіла віддати під храм.
«Дали отой кусок землі, ми і ладні. Якраз воно горбочок, там і побудуємо. Як ми кинулися, вже пішли до архітектора, а там ідуть труби і там не можна проводить будівництво», — розповідає Надія Попович.
Після цього із землею допомогла місцева фірма. Освятити місце майбутнього будівництва приїхав митрополит ПЦУ.
Поки одні молилися, інші вийшли на імпровізований мітинг. Прибічники Московського патріархату виступили проти будівництва храму у центрі села.
«Ми за церкву. Бог один єдиний на всій планеті, але путь до нього у кожного різний», — розповідали учасники акції.
«Просимо, щоб перенесли в інше місце по тій простій причині, щоб отут, коли будуть вкладати дітей 12 годин спати, будуть відспівувати покійників. Буде дзвеніти» — наголошували інші.
«Ми маємо жити в злагоді, а не бачити оці всі плачі», — говорить ще один місцевий житель.
Журналісти «5 каналу» вирішили з’їздити й до церкви Московського патріархату. Ось вона. Зовсім неподалік від того місця, де буде новий храм. Тут також поруч будинки та чутно голоси дітей. Служать в ній вже десять років.
«Що негарного будуть бачити діти? Знаєте, є така приказка: Дарма та дорога існує, яка не веде до церкви», — говорить Олександр (Драбинко), Митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ.
Але спочатку дорога мала завести у селищну раду — переконаний її депутат Микола Брега. Він за сумісництвом священнослужитель в місцевій церкві Московського патріархату. Це саме той протоієрей, який спочатку підтримав перехід, а після позицію змінив. Наголошує: виступає не проти будівництва церкви, а за дотримання процедури.
«Подавайте на виділення землі, вибирайте ділянку, ми на сесії і я буду допомагати, і ми проголосуємо. Виділимо землю в тій кількості, яка вам потрібна. От і все. Конфлікт сьогодні не через патріархати. Конфлікт іде через захоплення землі в селі», — розповідає Микола Брега, депутат Баришівської селищної ради, священник УПЦ МП.
Захоплення ніякого не було — переконані місцеві прихильники ПЦУ. Пояснюють: ділянкою володіє не громада, а фірма, яка вирішила виділити її під зведення церкви. А щодо звернень до сільради місцеві кажуть: зверталися.
«Ми попросили землю, нам дали землю перед сільською радою тут. Попросили землю. Землю виділили, але там не можна побудуватися. Хіба ж так можна знущатися над нами?! Ми пикались, микались. Нам сказали, шо землі вам не виділять — ніякої, ніде. Крім, на кладовищі», — каже Валентина, місцева мешканка.
Люди з іншого боку відзначають, що просять будувати церкву не тут.
«Ми зробили такий мур, що ви її не побачите, вас влаштовує?» — говорить Олександр (Драбинко), Митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ.
Поки прихильники різних церков сперечалися, на галас вийшли інші мешканці села. Антон живе поблизу майбутнього храму. До будівництва претензій не має.
«Я живу в цьому будинку поруч. 100 метрів. І раніше так жив біля церкви. Боятись церкви, не знаю, чого боятись. Я не знаю, чого можна бути проти церкви, байдуже якого патріархату, байдуже якого віросповідання», — каже чоловік.
Найближчими днями мають почати будувати храм. Прихильники ПЦУ кажуть: хочуть звести його, зокрема, в пам’ять про полеглих воїнів на сході.
