Схиігумен Сєргій (Романов) – духівник найбільшого в РПЦ жіночого монастиря (Сердньоуральского) і лідер «руху царебожніков» – вважався в РПЦ «недоторканним». Створивши у великих межах Екатеринбургскої митрополії цілу «чернечу державу» із скитів і поселень, що знаходяться поза контролем церковної влади, він мав високих покровителів серед політиків, спортсменів і силовиків. У старця духовно окормлялися віцегубернатор, «злодій в законі» Тімур Свердловскій (племінник легендарного Діда Хасана), чемпіон світу з хокею Павєл Дацюк та депутат Держдуми Російської Федерації Наталья Поклонская. Її, правда, о. Сєргій відлучив за «відступ від православ’я».
Схиігумен давно говорив неприйнятні для керівництва РПЦ речі – про те, що Росією правлять двійники Путіна, що щеплення та ІПН – печать антихриста, натякав навіть, що «патріарх Кіріл – несправжній».
Але керівництво побоювалося «розколу» і невдоволення впливових духовних чад старця. Тільки ізоляція, в якій опинилися монастир і старець під час пандемії, розв’язала руки священноначалля.
З одного боку, сам Сєргій став висловлюватися ще жорсткіше, заперечуючи коронавірус і практично закликаючи до повстання ( «Виходьте на вулицю, не боячись поліції і Росгвардіі»). З іншого, правлячий архієрей, митрополит Єкатеринбурзький Кіріл (Наконечний), популярність і авторитет якого в РПЦ незрівнянні зі старцем, не міг більше ігнорувати прямих вказівок патріарха. Адже фактично Сєргій прокляв предстоятеля (не назвав по імені) такими словами: «Наше духовне керівництво разом з предтечами антихриста закриває храми, посилаючись на псевдопандемію … Хто зазіхає на закриття храмів – нехай буде проклятий він і весь його рід!».
Але навіть після цих слів Кіріл (Наконечний) не посмів відразу заборонити старця у служінні. В кінці квітня він написав йому витіюватий указ майже на церковнослов’янською мовою, де наче виправдовується перед Сєргієм:
«Піклуючись про спасіння Вашої вічної душі, бажаючи полегшити Вам виконання великосхимних чернечих обітниць … благословляю Вам послужити Святій Церкві мовчанкою, затвором і молитвою».
Лише 27 травня, в останній день Пасхи, був лаконічний указ про безумовну заборону старця в служінні та про віддання його церковному суду. У першій інстанції суд цей повинен відбутися в Єкатеринбурзі, а в другій – в Москві. Коли це буде – невідомо, в РПЦ немає процесуального кодексу. Але у сторін – старця з його шанувальниками і керівництва РПЦ – буде час зібрати великі докази провини один одного. І, звичайно, тепер Сєргій (Романов) має ідеальний шанс стати прапором і символом всієї правої опозиції в РПЦ і біля неї.
Для багатьох світських людей буде одкровенням, що в РПЦ є своя нібито судова система. Ключове слово тут «нібито». Вертикаль влади, вибудувана патріархом Кірілом, є слабкою пародією на путінську вертикаль. Інститути, які уособлюють демократичне, соборне начало в церкві, є імітаційними й не формуються за допомогою виборів.
Реальний вищий орган церковної влади – Синод – складається з декількох постійних членів і кількох тимчасових членів що викликаються ними на пів року.
Кіріл веде засідання Синоду в жорсткій манері, так що архієреї без обговорення стверджують заздалегідь прийняті патріархом рішення.
Синод має статус «дорадчого органу» при патріархові. Ще менш соборним є Вища церковна рада – свого роду «Кабінет міністрів», куди входять призначені Синодом глави синодальних установ. Є ще щось типу парламенту – Міжсоборна присутність, придумана особисто патріархом, щоб зняти питання про регулярне скликання Помісного собору з участю священників й мирян. Склад Міжсоборної присутності формується тим же Синодом кулуарно.
Органічною частиною цієї авторитарної структури став і церковний суд, покликаний розбирати канонічні злочини єпископів і кліриків. Розмови про його створення йшли з часів перебудови, але перевести їх у практичну площину вдалося лише у 2008 р, в останній рік правління Алєксія II. При цьому сформований Архієрейським собором Вищий церковний суд зібрався на своє перше засідання вже за Кирила, у 2010 р. Ніякими самостійними повноваженнями, включаючи рішення про прийняття справ до судочинства, слідства або винесення остаточних визначень, суд не має. Він має право розглядати тільки ті справи, які благословить розглядати патріарх, а його визначення набирають чинності тільки після затвердження патріархом. В основному слухаються апеляції кліриків провінційних єпархій на укази архієреїв про заборону в служінні; засідання проходять два рази на рік. Зараз в суді головує митрополит Катеринодарський Ісидор – той самий, який на соборі 2009 року очолював Рахункову комісію й оголосив ім’я Кирила як переможця на виборах патріарха. У складі суду ще 4 архієреї (в тому числі один з України).
Крім Вищого, в РПЦ є ще єпархіальні суди, про які дуже складно говорити серйозно. Це колегії священників, які користуються особистою довірою архієрея, які автоматично надають «колегіальний» відтінок рішенням свого владики про репресії клірика що провинився. Є єпархії, в яких суди взагалі жодного разу не збиралися. Але немає єпархій, в яких суди хоча б частково коректували волю свого єпископа. Справа того ж Сєргія (Романова) в першій інстанції буде «розглядати» суд, який очолює настоятель кафедрального собору, в якому служить позивач – митрополит.
Дуже цікавим обіцяє бути справа протодиякона Андрєя Кураєва, яку патріарх Кіріл 29 квітня надіслав до Московського єпархіального суду. Протодиякон РПЦ збирав матеріали для такого розгляду принаймні з 2013 року, коли він вступив в пряму конфронтацію з Кірілом. До цього він встиг побути його фаворитом, організувати успішний піар-супровід патріарших виборів у 2009-му й отримати за це сан протодиякона. Судити його – ризиковане заняття для патріарха РПЦ, тут сили явно нерівні.
Також Кіріл передав до Вищого церковного суду справи трьох єпископів, підозрюваних в приналежності до «голубого лобі», – Флавіана (Митрофанова), Ігнатія (Тарасова) та Ігнатія (Бузіна). Звичайно, не сексуальна орієнтація спонукала патріарха зробити такий крок.
Флавіана підозрює в причетності до виготовлення та збуту наркотиків, а двох Ігнатьєв – в розбещенні підлеглих і публікації відвертих фото.
Посткоронавірусний сезон в житті РПЦ обіцяє бути цікавим. Патріарх відкриває відразу три «ящика Пандори», які колись були оточені суворими табу. Фактично він йде ва-банк, піддаючи своє становище серйозному ризику.
Нагадаємо раніше ми писали про як у єпископа РПЦ вдома знайшли нарколабораторію і Каїна.
За матеріалами “Новая газета“.
