Видання «Заборона» зазначає, що РПЦвУ має близько 11 800 парафій – первинна ланка багаторівневої структури церкви – а кожна парафія платить частину зібраних пожертвувань в єпархію, якій підпорядковується. Середній міський прихід приносить єпархії 7000 гривень, сільський – 750 гривень. Таким чином, єпархії отримують близько 46 мільйонів гривень, з яких 20% віддають центральному органу – митрополії.
Ще одне джерело доходів єпархій РПЦвУ – лавки церковних товарів. За даними видання, в залежності від розміру єпархії, вони приносять від 150 тисяч до 450 тисяч гривень на місяць.
Також, час від часу, єпархії влаштовують показ значущих церковних реліквій з нібито цілющими властивостями. Наприклад, 2016 року РПЦвУ в Одесі анонсувала масштабну церковну подію – показ мощей святого Пантелеймона.
Говорили, що це «можливість побачити їх всього один раз». Поклонитися мощам прийшли близько 100 тисяч віруючих. Кожен пожертвував в церковну скарбничку мінімум 5 – 7 гривень і стільки ж витратив на свічку або пластикову ікону. За два дні церковники заробили майже 1,5 мільйона гривень. Насправді, як зазначає видання, ці мощі постійно знаходяться у вільному доступі в трьох одеських монастирях РПЦвУ. Ця акція – лише один із способів наповнення церковного бюджету.
Особливе місце в структурі РПЦвУ мають «ставропігійні» монастирі, які підпорядковуються безпосередньо митрополії. Головні з них – Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська лаври. Віруючі несуть в лаври пожертвування, купують послуги – поминання живих і мертвих. Також монастирі продають реліквії, власну продукцію та літературу.
За підрахунками видання, одна лавра заробляє мінімум 10 мільйонів гривень на місяць. 20% доходу лаври віддають митрополії. Це, як мінімум, 6 мільйонів гривень від трьох головних монастирів на місяць.
Також церква має спонсорів в політичних, кримінальних і бізнес-колах. Головний з них – олігарх і депутат-мажоритарник від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський.
У той самий час релігійні організації не вважаються неприбутковими і платять податки зі своєї економічної діяльності. Не сплачуються податки за безпосередньо релігійну діяльність і за пожертви, які вони отримують. Однак, повністю проконтролювати грошовий потік церков неможливо.
