Раніше цей документ уже ухвалювався попереднім Кабінетом міністрів України на чолі з Олексієм Гончаруком, але був відкликаний за процедурними нормами через зміну уряду.
Російські чиновники в Криму вимагають від української церкви в Сімферополі залишити її собор, аргументуючи це закінченням терміну дії договору з єпархією Української православної церкви Київського патріархату, яка перейшла у створену пізніше Православну церкву України. Водночас у російському міністерстві юстиції в Криму відмовляють у реєстрації української православної парафії на півострові. За інформацією Міністерства закордонних справ України, у Криму після анексії з 49 релігійних громад ПЦУ залишилося лише сім. Про те, що може змінитися в цій історії зараз, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Архієпископ Сімферопольський та Кримський ПЦУ Климент розповів чому проєкт постанови українського уряду такий важливий для нього і долі його храму ‒ кафедрального собору Святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі.
«Я дуже вдячний новому Кабінетові міністрів України за те, що вони з усією серйозністю і відповідальністю підійшли до цього питання. У мене було шість років боротьби і страху не просто через будівлю, а через повну ліквідацію Православної церкви України в Криму ‒ єдиного острівця українства та духовності тут. Окрім храму, це й ікони, і церковне начиння, і картини кримських художників, і вишивка. Часто запитують: що вам дасть ця постанова? У першу чергу – відповідальність держави за громадян України, які залишилися в Криму. Зараз уся відповідальність лежить на мені ‒ за те, щоб зберегти церкву, єпархію, священників, громадян України, які не можуть виїхати з Криму, але живуть думками про Україну. Тепер народні депутати мають затвердити законопроєкт Кабінету міністрів. Я закликав їх відкласти всі чвари та скандали й ухвалити правильне рішення», ‒ каже архієпископ.
Архієпископ Климент зазначає, що вже після остаточного затвердження документа й буде розроблений конкретний алгоритм для протидії спробам російської влади в Криму забрати у ПЦУ храм у Сімферополі.
«Реакція російського міністра земельних і майнових відносин Анни Анюхіної на постанову українського Кабміну була негативною, але більше нагадувала знервовану. Шість років я боровся один, а зараз на моєму боці міжнародна громадськість і держава Україна. За їхніми законами, мене вже взагалі не повинно було бути в цій будівлі ‒ я мав звільнити її в листопаді. Але Бог так управив, що суди тягнуться досі, і Верховний суд Росії ще не ухвалив остаточне рішення. Засідання спочатку призначили на 27 березня, потім відклали до 27 травня. Зараз храм відкритий щодня, ми відслужили в ньому Великдень. Безумовно, згідно з санітарно-гігієнічними нормами я розбив церкву на сектори, щоб парафіяни стояли за півтора-два метри один від одного. Поруч із іконами стоять антисептики, на підлозі лежать килимки, які постійно змочуються хлорним вапном», ‒ розповів Климент.
Громадський активіст із Криму, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун вважає постанову уряду України щодо храму ПЦУ в Сімферополі важливим прецедентом у протидії Росії на півострові.
«Ми вже сьомий рік перебуваємо в ситуації, коли не можемо захищати свою державну, комунальну власність у Криму. Сьогодні запускається перший механізм, коли ми переводимо її з відання органів місцевого самоврядування, які фактично не діють, у відання центральних органів влади, які функціонують і здатні нею розпоряджатися. Це прецедент ‒ після нього ми можемо так само забрати будь-яку власність місцевих органів влади в Криму. Якщо окупант здійснюватиме будь-які дії з нею, ми зможемо притягнути його до відповідальності в межах кримінальних справ, а також на міжнародному рівні, і виставляти рахунки за користування цим майном. Я впевнений, що агресор шокований цим рішенням, тому що ми вже граємо на його території ‒ не просто висловлюємо якісь думки, а показуємо всьому світу дієвість законів України», ‒ наголошує активіст.
Український релігієзнавець Руслан Халіков також вважає, що підтримка ПЦУ в Криму державою здатна залучити на бік України міжнародну підтримку.
«Напевно, цю процедуру варто було пройти набагато раніше. За рішенням російського суду першої інстанції майно все ж забрали у ПЦУ, і я не знаю, які норми діють у них у плані його повернення. Але в будь-якому випадку такі дії варто зробити, тому що це важіль міжнародного тиску на Росію. Наскільки я знаю, навіть Держдепартамент США закликав до посилення санкцій проти Росії за репресії у сфері свободи совісті. Я думаю, місцеві чиновники намагаються вислужитися перед Москвою і заборонити українську церкву саме в Криму, хоча в самій Росії Українська церква Київського патріархату була дозволена. З іншого боку, Православна церква України відмовлялася перереєструватися за російськими нормами, не визнаючи їхню дію на півострові, і це перетворилося на показове покарання тих, хто відмовляється жити за новими правилами», ‒ каже релігієзнавець.
Водночас Руслан Халіков впевнений, що офіційний Київ не піде на дзеркальні заходи репресивного характеру щодо Української православної церкви (Московського патріархату) на материковій частині країни, бо практики української держави, на його думку, принципово відрізняються від практик російської.
Джерело: Сергій Мокрушин. Крим.Реалії.
