В інформаційному просторі п’ятий день не вщухає лемент «побєдобєсія» з вуст РПЦвУ (УПЦ МП), а керуючий справами цієї конфесії митрополит Антоній (Паканич) плавно переходить від маніпуляцій історичними фактами до маніпуляцій висловами людей, які вже давно не з нами.
Так, єрарх РПЦвУ відзначився фривольним трактуванням слів, які належали покійному предстоятелю УПЦ МП митрополиту Володимиру (Сабодану).
«10 років тому Блаженнійший Володимир сказав слова, які стали пророчими: «Сьогодні все як би просто, але повірте, ви у своєму житті зустрінете важкий період». Я навіть не міг припустити, що протягом останніх шести років будуть спроби знищити Українську православну церкву (РПЦвУ – ред.), створити певний сурогат, надати йому канонічну видимість, абревіатуру і навіть примусити деякі помісні православні церкви визнати цю структуру», – сказав митрополит Антоній.
Таким трагічним вмістом у зв’язку із створенням Православної церкви України митрополит Антоній (Паканич) наділив слова митрополита Володимира (Сабодана). Втім, не зрозуміло, яким чином запрошення до об’єднання з іншими православними конфесіями України, яке звучало до всіх кліриків РПЦвУ, трансформувалось у спробу знищення. Дивно, що митрополит Антоній (Паканич) не заявив, що таким висловом Блаженнійший Володимир попереджав кліриків про епідемію коронавірусу.
Більш того, не відомо як би складався процес об’єднання та створення ПЦУ, якби митрополит Володимир (Сабодан) був живий. За свідченнями багатьох експертів, єрархів та священників, після смерті патріарха Московського Алексія ІІ (Рідігера) саме митрополит Володимир був найавторитетнішою особою в РПЦ. Тож його слово могло б прискорити утвердження автокефалії ПЦУ та остаточний вихід всього українського православ’я з-під впливу Росії.
Нагадаємо, що Меморіальний музей Блаженнійшого митрополита Володимира (Сабодана) відкритий і діє при Спасо-Преображенському соборі Православної церкви України. І як часто наводив слова спочилого Предстоятеля УПЦ МП митрополит Олександр Драбинко (про діалог з тогочасними УПЦ КП та УАПЦ): «Якщо ми вже сьогодні не розкриємо один одному обійми любові й не будемо щиросердно шукати єдності, робити це завтра може бути вже пізно».