Росія прожила двадцятиріччя під керівництвом колишнього офіцера КДБ Володимира Путіна та «команди», яка за ним стоїть. Артем Круглов вважає, що його дослідження показують, як відбулося поступове зрощення мафії і російських спецслужб, починаючи із 1990-х років.
Аналізуючи здобуту і зібрану інформацію, Круглов доводить, що таки справді «колишніх чекістів не буває» і усі методи та способи досягнення результату, зокрема і зовнішньо-політичного, притаманні КДБ СРСР, у Росії Путіна лише стали ще брутальнішими.
26 березня 2000 року Путіна вперше обрали президентом Росії і тепер, якщо поправки, внесені в Конституцію Російської Федерації, будуть ухвалені, Путін зможе залишатися президентом до 2036 року.
Для проникнення цієї ідеї у маси, зокрема, використовуються прийоми тіньової пропаганди. Так, ідея довічного правління Путіна поширюється серед населення Росії через таку дражливу для всіх тему, як протидія епідемії COVID-19.
Однак, при цьому в біографії президента Росії і досі залишається багато «білих плям» та «темних кутків, у які небезпечно заглядати».
– Яку роль у становленні путінізму відіграв, як ви кажете, пазл роботи агента КДБ Путіна у Дрездені?
– У 2017 році в телеінтерв’ю Брильову (Сергій Брильов – тележурналіст, член Президії ради із зовнішньої і оборонної політики, заступник директора ВГТК «Телеканал «Росія» – ред.) Путін несподівано повідомив, що в ПГУ (Перше головне управління КДБ СРСР – ред.) вся його «робота була пов’язана з нелегальною розвідкою».
Нелегальна розвідка ПГУ КДБ – це так зване «судоплатовське» управління «С». Це дуже «цікавий» підрозділ.
Наприклад, там був 8-й відділ – відділ «прямих дій». Це означало – терор і вбивства на закордонній території. До складу 8-го відділу входив спецназ «Вимпел».
Так ось, якщо копнути глибше – з’ясується, що саме на цей 8-й відділ «прямих дій» Путін і працював у Дрездені.
У 2011 році, коли Путін готувався на свій третій термін, в Європі вийшов із в’язниці після тривалої відсидки колишній міжнародний терорист, один зі скарбників «Карлоса Шакала» (міжнародний терорист Ілліч Рамірес Санчез на прізвисько «Карлос Шакал», якого засудили за серію підривів у Франції, а також підозрюють у причетності до вибуху в офісі Радіо Свобода в Мюнхені у 1981 році – ред) – такий собі Дітмар Клод.
У 1980-і Клод був членом РАФ – «Фракції Червоної Армії» в Західній Німеччині (ФРН). Це була лівацька терористична організація, яку КДБ і Штазі снонсорували із території НДР (Східної Німеччини, Німецької Демократичної Республіки, що входила у «соціалістичний табір» – ред.).
Терористи РАФ регулярно їздили в НДР під чужими іменами, проходили навчання, отримували завдання і матеріально-технічну допомогу. Їздив у НДР і Дітмар Клод. Зустрічався там зі своїми зв’язковими з КДБ.
У 2013 році Клод назвав ім’я свого зв’язкового в НДР по лінії КДБ. Це – Володимир Путін, який в таких контактах представлявся як Володимир Платов. Це псевдонім, який Путін отримав у 1984 році під час навчання в розвідшколі ПГУ – Червонопрапорному інституті імені Андропова (Юрій Андропов, генеральний секретар ЦК КПРС (1982–1984 роки), голова КДБ СРСР (1967–1982 роки).
Путін координував акції Клода і його соратників, передавав вказівки, тобто керував і співпрацював із міжнародними терористами.
Чи треба дивуватися, що епоха його правління в Росії почалася у 1999 році із вибухів житлових будинків?!
– Нещодавно з’явився черговий фільм серіалу «Путінізм як він є» під назвою «Вовочка». Біографія Путіна за мотивами двотомника Олега Блоцького, що вийшов 18 років тому. Здавалося б, це біографія, котра готувалася із благословення Путіна, який особисто спілкувався із автором. Що цікавого можна там почерпнути?
– Дійсно замовником книги був Кремль. Потім їм довелося її терміново вилучати з усіх-усюд, увесь тираж, а також видаляти з інтернету.
Блоцький насправді чесно відпрацював гонорар: взяв інтерв’ю у Путіна, опитав дружину, друзів, знайомих. Просто деякі співрозмовники захопилися і наговорили правди. Серед них і його тогочасна дружина.
І якщо все це об’єднати, що Блоцький зібрав, виходить, що Путін – людина з купою комплексів. Він соромиться свого походження, ненавидить жінок (він знущався над своєю колишньою дружиною). Він виріс в антисоціальному та антигуманному середовищі, в бандитському дворі біля Некрасовcького ринку, що був одним із криміногенних місць тогочасного Ленінграду. У цьому дворі знущалися над Путіним, били його.
Загалом, як говорив пролетарський письменник Максим Горький: «Свинцева гидота дикого російського життя». Але тільки вже не десь у слободі ремісників Нижнього Новгорода, а в післявоєнному радянському Ленінграді.
Можливо, саме через таке дитинство у Путіна виникло це внутрішнє озвіріння, які роки роботи в КДБ тільки значно посилили.
Це, звичайно, Володимира Путіна ніяк не виправдовує.
– Чому ви вибрали формат документального відеопроєкту? Які фільми ви вже зробили і що плануєте далі?
– Зроблено 11 фільмів у співпраці з ютуб-каналом «Гострий кут».
Вони охоплюють різні теми:
- бандитський Петербург;
- зрощування мафії і російських спецслужб, починаючи із 1990-х років;
- є фільм – порівняльна біографія Путіна і диктатора Мобуту із Заїру.
З’ясовується, що путінський режим – це цілком собі африканська клептократія, хоч і на північному ґрунті.
А формат відеопроєкту дозволяє досягти більшого охоплення аудиторії. Все-таки кіно дивиться більше народу.
– Дивлячись на сьогоднішнього Путіна, ви бачите ту людину, яка 30 років тому носила портфель за Собчаком, чи вже його не впізнати?
– Зовні так. Він змінився до невпізнання. Всі ці уколи, чи нейротоксини. Весь інтернет повний чуток про двійників. Його не впізнати.
А внутрішньо… Портфель-то він тягав, але реальні справи в мерії робив саме він. І які!
Афера «Сировина в обмін на продовольство», «Петромед», справа 20-го тресту, приватизація порту і міських АЗС разом із бандитами.
Потрапивши в Кремль, він просто розкрився, так би мовити, вийшов на простір.
– Багатьом здалося дивним рішення Путіна залишитися при владі назавжди шляхом зміни конституції Росії. Стільки вже було зливів інформації із АП, що він планує «назарбаєвських варіант», очолить Держраду, російсько-білоруський союз чи придумає ще який-небудь хитромудрий варіант. Ви припускали, що все піде так прямолінійно?
– Так. Тому що він взагалі хлопець простий, вихований у відповідних «понятіях».
Ну, ось є в ізмайлівському ОПГ злодій у законі Аксьонов. Він ватажок. Для чого там крутити і мудрувати?! Він 20 років вже головний, після того, як попередній ватажок Антон Малєвский розбився, стрибаючи із парашутом. І Аксьон сам продовжує свої повноваження.
Аксьон, звісно, може скликати братву на раду, але навіщо? Якщо щось не так, вони йому і так «пред’яву пред’являть», а то і взагалі «обнулять».
Так мафія влаштована. А у деяких – і вся держава.
