«Лучшая защита – это напедения». Керуючись, напевно, таким принципом, єрархи РПЦвУ вирішили пояснити своїм віруючим і всьому світу своє легковажне ставлення до епідемії коронавірусу, від чого постраждали самі та наразили на небезпеку багатьох прихожан. Замість того аби попросити вибачення у своїх віруючих і української спільноти за свої недбалі вчинки, керівництво РПЦвУ заспівала свою стару пісню про гоніння на «канонічєскую Церковь».
Внаслідок відкритого нехтуванням правил карантину РПЦвУ опинилась в центрі скандалу, який завдав шкоди здоров’є як самим єрархам РПЦвУ (приблизно 5 митрополитів інфіковані коронавірусом), так і віруючим, які поки не докінця усвідомлюють наслідків сліпої віри своїм сліпим «духовним керманичам».
Заклик митрополита Онуфрія відвідати Великодні богослужіння, за словами Міністерства охорони здоров’я може призвести до нового спалаху хвороби. Хворобу відчули визначні святині РПЦвУ: Києво-Печерська (більше 100 хворих і 3 померлих) і Почаївська лаври, Голосіївський та Іонінський монастирі. Утім вибачатись за свої помилки керівництво РПЦвУ не вміє, тому перекладає провину на інших, прикриваючись до того своїми ж прихожанами. В опублікованому на офіційному сайті РПЦвУ повідомленні від 24 квітня говориться, що головний санітарний лікар України В. Ляшко намагається перекласти провину про можливий сплеск захворюванності на християн, які на думку редакторів сайту «винні у проблемах галузі охорони здоров’я». У такому повідомленні явна маніпуляція, адже винні не християни, а нерадиві пастирі, які закликали християн приходити на Великдень до храму, а не порадили їм залишатись вдома.
Цим одним повідомленням в РПЦвУ не обмежились і від слів перейшли до справ. Спочатку подали в суд на громадського діяча Айдера Муждабаєва, який нібито розпалював релігійну ворожнечу у себе на сторінці в соцмережах. Далі більше. Упродовж квітня в монастирях РПЦвУ у різних куточках України стались пожежі, в наслідок яких ніхто не постраждав. Остання пожежа сталася 24 квітня в одеському монастирі, під час якої згоріло господарське приміщення. Причиною цієї пожежі називають підпал. Саме через це керуючий справами РПЦвУ митрополит Антоній (Паканич) заявив, що проти їхньої церкви звершують теракти. Проте сам «теракт» (та ж пожежа в Одесі) більше схожа не на навмисну дію, а на гарно сфабриковану провокацію. На це вказали українські експерти, адже відео пожежі було відзнято прес-службою самої Одеської єпархії і відразу вночі змонтоване і опубліковане тією ж прес-службою. Окрім цього дивує поведінка самих монахів, в чиїй обителі сталася пожежа – замість того аби намагатись власноруч приборкати вогонь, вони почали знімати його на свої гаджети.
Хто винний в цьому вирішить слідство. Проте ці пожежі дали бажаний результат для РПЦвУ і вони знову на всі сторони волають про «гоніння на Церкву». Чим відводять увагу суспільства від своїх необдуманих кроків щодо заклику віруючих порушувати карантин на Великдень.
Дивує також нашуміла новина про «гуманітарку» від Росії для монахів Києво-Печерської лаври. Можливо, це ще одна махінація у справі «гонінь на Церкву», адже таким чином РПЦвУ може заявити, що «бідні» монахи страждають, а українська влада не допускає їм допомогу. Ще один аргумент для «гонінь на Церкву». Але не зрозуміло навіщо ця допомога: РПЦвУ має впливових і заможних спонсорів, серед яких найголовніший депутат-диякон Вадим Новинський.
Варто також наголосити, що цьогоріч РПЦвУ привезла в Україну благодатний вогонь з Єрусалиму на дорогому чартерному літаку. До прикладу, предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній заявив, що краще гроші, які були витрачені на чартер віддати лікарям і хворим. На таку позицію глави ПЦУ гнівно відреагував Запорізький митрополит РПЦвУ Лука. Тож не зрозуміло: якщо монахи РПЦвУ переживають таку скруту, чому керівництво Церкви не витратило чартерні гроші на потреби цих ченців? Можливо, керівництво РПЦвУ хотіло боротись із коронавірусом за допомогою благодатного вогню?
Така боротьба з вірусом нічого, окрім збитків, не приносить. РПЦвУ різко знадобилась підтримка від РФ. Поки що керівництво цієї Церкви не поспішає волати про допущення допомоги від РФ, адже отримавши її, сама РПЦвУ зазнає відчутного репутаційного удару і вже не зможе голосно заявляти, що із Росією у них лише молитовний зв’язок.
Усе це свідчить про одне: РПЦвУ звикла до образу «жертви гонінь» і не може без цього існувати. І вкотре цим гучним висловом намагається прикрити бездумні дії свого керівництва. А можна було просто поросити вибачення…
