Понеділок, 23 Грудня, 2024
Бiльше

    Великодня диверсія. Чому в Росії людей женуть від церкви, а в Україні – запрошують?

    Найближчої неділі українські православні і греко-католики святкуватимуть одне з найбільших християнських свят – Великдень. Але це свято проходитиме за надзвичайних обставин. Через високу ймовірність інфікування небезпечним коронавірусом держава заборонила скупчення людей у церквах. Відповідні настанови дає і влада, і медики. Урядова постанова щодо запобігання поширенню коронавірусу зокрема містить пункт про заборону проведення масових релігійних заходів.
    Аби проконтролювати виконання вказівки центральної влади, цього тижня районні державні адміністрації по всій країні спустили накази про заборону присутності у храмах більше 10 людей. Деякі адміністрації та муніципалітети взагалі вдались до крайніх заходів – закрили усі церкви. Тобто навіть перебувати біля храму під час служби, що було можливо останнім часом, в окремих районах та містах не дозволятиметься.
    Але не всі конфесії збираються виконувати заборони. «Главком» розбирався, хто і чому саботує рішення влади та до чого може призвести такий бойкот на Великдень.

    Московський патріархат в Україні пішов проти… патріарха Кіріла

    Напередодні Великодня предстоятель Російської православної церкви в Україні, митрополит Онуфрій виступив з телезверненням до віруючих. Звернення очільника Московської церкви в Україні було важливим ще й тому, що кілька днів до цього стало відомо про сотню випадків захворювання на коронавірус монахами Києво-Печерської лаври. Захворів навіть її настоятель, митрополит Павло, який до цього заявляв, що церква не боїться Covid-19. «Буде ще гірше, якщо ми не покаємося. Моліться, постіться, ходіть до храму… Обійміть одне одного. Покрийте все любов’ю, оскільки за гріхи Господь надсилає нам випробування», – переконував Павло у відеозверненні у березні.
    Захворів на коронавірус також головний спонсор та покровитель Московського патріархату в Україні, нардеп Вадим Новинський.
    Попри все це митрополит Онуфрій у своєму відеозверненні повідомив, що храми на свята не зачинятимуть, служби відбуватимуться. Він дав зрозуміти, що заборони світської влади для церковників – не закон й назвав їх «якимись іншими причинами», які можуть завадити віруючим відвідати храм. «Ті, хто через хворобу, чи з якихось інших причин залишиться вдома, не буде покинутим. Ви зможете побачити пасхальну службу по телебаченню… Ті ж віряни, хто прийде на богослужіння, стоятимуть і молитимуться на вулиці, дотримуючись усіх необхідних санітарних норм».
    Тобто митрополит прямо вказав, що священники радо чекають на відвідувачів у Великдень. Хоча у самій Росії РПЦ закликає вірян навіть у період Великодніх свят дотримуватися самоізоляції. «Керуючись благословенням Святійшого патріарха, духовенству – закликати парафіян до домашньої молитви до зняття обмежень, введених владою. Це стосується, в тому числі, днів Страсної седмиці і свята святої Пасхи», ідеться в тексті рекомендацій до спеціального циркуляру від 8 квітня, який розіслав до всіх метрополій і єпархій Данилів монастир, що є резиденцією патріарха Кирила. А тих, хто продовжує відвідувати храми під час епідемії Covid-19, викривають у несмиренності до Бога. Про це заявив глава синодального відділу РПЦ із взаємин із суспільством і ЗМІ Володимир Легойда.
    Іншими словами, сама РПЦ закликає проводити служби винятково за участі духовенства І в жодному разі не скликає вірян ні до храмів, ні на вулиці навколо них.

    Обмеження і заборони для церков в Україні

    Першим і головним обмеженням для церков є постанова Кабінету міністрів від 11 березня, у якій встановлено заборони до 24 квітня. Серед таких – проведення всіх масових культурних, релігійних заходів. Перебувати у середині приміщень дозволено не більше ніж 10 людей одночасно, слід також дотримуватися дистанції щонайменше 1,5 метри. Але як показав досвід, зокрема минула Вербна неділя, розпорядження влади, яке здебільшого трактують як рекомендації, церковниками Московського патріархату не виконуються. Парафіяни хоч здебільшого і не заходили до храмів, але купчились на під’їздах і підходах до релігійних споруд. Про дотримання безпечної дистанції між людьми не йшлося. Цих правил ніхто не контролював і дотримувався.
    Тому для виконання обмежень долучилась місцева влада та правоохоронці. Держадміністрації по всій країні ухвалюють типові рішення, якими накладають жорсткіші обмеження на церковників і парафіян. Наприклад, Бориспільська рада з подачі місцевої постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки ввела «додаткові протиепідемічні заходи під час святкування великих релігійних свят…». У документі, який є у розпорядженні «Главкому», міститься заклик утриматися від проведення на території району релігійних заходів, а саме богослужінь і освячень за межами приміщень храмів під час святкування Великодня, забезпечити відстань між вірянами у 1,5 метра та не допустити людей до церков без засобів індивідуального захисту. Влада також закликала уникати прямого контакту між священником і парафіянами.

    Окрім того, районна влада доручила головам сільрад ознайомити духовенство з протоколом комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. Факт ознайомлення має бути засвідчений священнослужителями. Але поставили підписи не всі з них. Наприклад, представники церкви Московського патріархату в Україні дружно відмовилися це робити. Про це повідомили «Главкому» у Бориспільській райдержадміністрації.

    Церкви Московського патріархату працюватимуть попри карантин

    Така ж ситуація і в інших регіонах.
    На Миколаївщині представники церкви Московського патріархату прямо повідомляють, що ігноруватимуть розпоряджень влади. Архієпископ Вознесенський і Первомайський Алексій заявив, що попри карантин відбуватиметься нічне богослужіння і освячення пасок. «Ворота пекла не подолають церкву!», – ідеться у його зверненні, розміщеному на офіційному сайті єпархії. Не стримав у подібних заявах архієрея церкви Московського патріархату і той факт, що лише за останні декілька днів в області зафіксовані кілька десятків випадків інфікування Covid-19. І епіцентр пандемії в області знаходиться саме у Вознесенську. Більш того, попри можливість долучитися до богослужінь під час телетрансляцій, архієрей порадив вірянам утриматися від перегляду телебачення і користування інтернетом.
    У вже згаданому Бориспільському районі, як розповіли «Главкому» представники місцевої влади, священник однієї із церков Московського патріархату заявив, що не буде підписувати протокол з комісії з надзвичайних ситуацій, техногенної та екологічної безпеки, бо не збирається контролювати кількість парафіян, які перебуватимуть під час служби поза межами храму. Він також не збирається контролювати дотримання ними карантинних норм і в самому храмі, бо нібито не зможе цього зробити під час проведення служби.
    У Новій Каховці на Херсонщині у храмах церкви Московського патріархату всім, хто забажає посвятити паски, пропонують це зробити вже починаючи з суботи. Там лише пообіцяли, що робитимуть це в індивідуальному порядку, до храмів пускатимуть по 1–2 особи. Про це повідомив архієпископ Новокаховський і Генічеський Філарет, передає сайт територіальної громади Нової Каховки.
    «Минулого тижня у Львові відбулося два засідання ради церков спільно з главою області, міста, керівниками поліції і районів. Ми узгодили усі моменти, рекомендації. Маємо єдиний порядок (як діяти)», – розповів «Главкому» митрополит Львівський і Галицький церкви Московського патріархату в Україні Філарет. За його словами, ніяких конфліктів з місцевою владою і поліцію з приводу перебування людей у храмах і на їхній території немає. У той же час, владика визнає, що проконтролювати усіх настоятелів храмів неможливо, вони на свій розсуд або дотримуються обмежень, або ігнорують їх.

    Помісна УПЦ закликає залишатися вдома

    Якщо церква Московського патріархату пустила на самоплив рішення щодо дотримання обмежень, то помісна автокефальна Українська православна церква більш однозначно висловила своє ставлення до карантину, запровадженого в Україні. «Одним із дієвих засобів проти поширення вірусу є дотримання умов карантину і самоізоляція. І ми, як Церква, як спільнота вірян, разом із народом несемо тягар обмежень… Коли ми залишаємося по своїх оселях, то це не через слабкість, а через силу нашої віри, тому що тим самим ми подаємо приклад своїм ближнім, що ми дбаємо про них, і свідчимо про те, що наші оселі також є місцем молитви», – заявив предстоятель Української православної церкви, митрополит Епіфаній напередодні Великодня. Дотримуючись рекомендацій, протоієрей Ігор Марцін, настоятель кількох храмів УПЦ у Бориспільському районі, навіть повісив оголошення, яке забороняє освячення Великодніх кошиків на території біля храмів.

    До закликів не відвідувати храми долучилася і Українська греко-католицька церква. За словами її предстоятеля, Блаженнішого Святослава (Шевчука), віряни мають залишатися вдома і освячувати кошики онлайн. «Вірні греко-католики показали, що вони дуже дисципліновані (дотримуються вимог карантину). Я хочу їм за це подякувати. Я сподіваюся, що наші вірні прислухаються до нашого голосу на Великдень максимально лишатися вдома і дати можливість освячувати великодні кошики онлайн за допомоги нашої спільної молитви», – сказав Святослав.

    Поліція штрафуватиме відвідувачів храмів

    Зі свого боку поліція дозволятиме перебування у храмах на Великдень одночасно не більше одного-двох людей. В разі порушень, відбуватиметься складання протоколів. Про це повідомив радник міністра внутрішніх справ України Юрій Тандіт. «Перший етап – це роз’яснення серед громадян. У разі повторних порушень поліцейські будуть складати протоколи. Ми не дамо провокаторам організовувати масові заходи біля приходів», – заявив він.
    У церкві Московського патріархату переконують, що дотримуватимуться правил. «Робитимемо все, що скаже поліція», – сказав у коментарі «Главкому» митрополит Климент (Вечеря). Але при цьому додав, що церковнослужителі не перешкоджатимуть людям, які прийдуть до храмів чи на території навколо церков, де зазвичай відбувається освячення Великодніх кошиків. «Якщо людина прийде до храму, що, я маю її прогнати? Це поліція має робити так, щоби люди не прийшли (до храмів). Зі свого боку все, що треба було, ми уже заявили», – сказав Климент.
    Михайло Глуховський, «Главком»

    Найсвіжіше

    Популярне