На тлі спалаху коронавіру і десятків тисяч його жертв у світі органи влади та релігійні організації вносять корективи до церемоній поховань тих, хто помер від коронавірусу. Увага приділяється тому, аби церемонія поховання не перетворилась на невеликий епіцентр поширення смертельного вірусу на тих, хто бере участь у церемонії – насамперед родичів та священників. Багато родичів кажуть, що «коронавірус вбиває двічі» – фізично, а потім через неможливість достойно провести померлого в останню путь і попрощатись з ним.
За розпорядженням заступника міністра охорони здоров’я України, головного санітарного лікаря, який також відповідальний за ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації через спалах коронавірусу, Віктора Ляшка, до правил поховань внесено такі зміни:
- тіло дезінфікують хлоровмісним розчином та поміщають у непроникний герметичний пакет-мішок;
- труну закривають;
- при похованні в приміщенні має бути не більше ніж одна людина на 10 квадратних метрів на відстані не менше півтора метра.
Ідея полягає в тому, щоб унеможливити подальше зараження коронавірусом від покійника і щоб поховання не перетворилось на масове скупчення людей.
У Православній церкві України кажуть, що нині вони дотримуються обмеження кількості людей на масових заходах до 10 осіб, і воно розповсюджується як на церковні служби, так і на похорони.
Заступник голови управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ архієпископ Євстратій Зоря сказав «Українській правді», що існує можливість «відспівати» померлого «заочно».
«Церква має практику звершення заочного похорону. Звершується молитвослів’я за тим послідуванням, яке є в звичайному похованні, але не біля тіла», – пояснює архієпископ.
За його словами, такий обряд звершують ще з радянських часів, коли не можна було проводити молитов на кладовищі.
«Для того, щоб провести Богослужіння похорону, достатньо навіть одного священника», – додає архієпископ.
Але владика Євстратій каже, що краще, аби хтось з рідних по можливості все ж був присутній: «Оскільки текст Богослужіння спрямований не тільки на молитву до Бога за душу спочилого, а й спонукає до певних розважань присутніх, тому краще, щоб хтось, окрім священнослужителя, ще був на похованні. Але якщо з об’єктивних причин це неможливо, це не є непереборною перешкодою».
Не лише християни
Вносять корективи в церемонії прощань і поховань і представники інших релігій. Наприклад, духовні провідники українських мусульман провели 30 березня в форматі відеоконференції засідання Українського центру з фатв і досліджень.
Обговорювались не лише особливості Рамадану в умовах карантину, а й питання про порядок обмивання та поховання мусульман, померлих через коронавірусну інфекцію.
Постановили, що (задля безпеки живих) перед похованням померлому мусульманину робитимуть «обмивання піском», таяммум, без контакту з тілом покійного.
Одностайно проголосовано порядок поховання таких померлих, що передбачає мінімальне число присутніх (до 10 осіб), обов’язок присутніх – мати засоби захисту (маски, рукавички та антисептик), читання заупокійної молитви над тілом на кладовищі, а не в мечеті, а також дотримання відстані між тілом і тими, хто читає молитву-джаназа, щонайменше два метри.
«Хай убереже нас Аллах від потреби запроваджувати ці рекомендації на практиці! Подбаймо про себе та близьких відповідальним ставленням до карантину», – закликали українські мусульмани.
«Убиває двічі»
В Європі найбільш ураженою коронавірусом є Італія – зокрема її північна частина.
Там за день в піковий час помирало по 700-800 людей. Місцева влада заборонила поховання через кризу з коронавірусом. Це дуже важко для членів родин тих, хто помер від цього вірусу.
«Ця пандемія вбиває двічі. Спочатку вона ізолює вас від тих, хто вам дорогий, перед тим, як ви помрете. А потім (пандемія) не дозволяє нікому наблизитись», – каже Андреа Черато, що працює в поховальній службі в Мілані.
В той час як італійські представники кажуть, що вірус не передається після смерті, він все ж може зберігатися на одязі кілька годин. Це означає, що тіла моментально після смерті замотують.
«Так багато родин питають нас, чи можуть побачити тіло востаннє. Але це заборонено», – каже Массімо Манкастроппа, який працює в поховальному бюро в італійській Кремоні.
Є й інші аспекти, які супроводжують поховання тих, хто помер від коронавірусу.
Як зазначає ВВС, померлих не можна ховати в їхньому улюбленому одязі – натомість їх ховають в лікарняному халаті, в якому вони були.
«Ми тоді кладемо одяг, який нам передають члени родин померлих, зверху на тіло померлої людини. Блузу – нагору, спідницю – на низ», – каже Манкастроппа.
Як в решті світу
У більшості країн, де зафіксований спалах коронавірусу, ритуали поховання і скорботи змінені через імовірність його подальшого поширення – незалежно від того, яка культура чи релігія в тій чи іншій країні.
Як пише агенція новин Reuters, в Ірландії органи охорони здоров’я рекомендують працівникам похоронних служб надягати маски на трупи, щоб знизити навіть незначний ризик зараження.
Також там заборонено ховати померлих від коронавірусу у відкритій труні, а рідним рекомендують не цілувати покійного.
Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю вимагає, щоб покійника одразу в лікарні загортали в подвійні герметичні поліетиленові пакети.
Ритуальні обмивання і обряди проводять в повному захисному спорядженні, а потім тіло знову обгортають в поліетилен для поховання.
В Ірані, де пандемія коронавірусу забрала вже тисячі життів, також більшість тіл ховають без ритуалу, який передбачає іслам.
У Південній Кореї уряд наполегливо закликав сім’ї жертв спочатку кремувати своїх близьких, а вже потім проводити похорони.
У Китаї, звідки почав поширюватись світом коронавірус, родинам померлих часто навіть не дозволяють бачити тіла своїх близьких, а траурні церемонії проводять за скороченим ритуалом. Ці обмеження все ще діють, хоча число нових випадків в Китаї зменшилося.
Джерело: Ростислав Хотин «Радіо Свобода».
