Не встиг патріарх Кіріл (Гундяєв) оговтатись від «приголомшливого тріумфу» в Аммані, як зовнішні обставини змусили його вкотре «підняти лапки догори».
Протягом останнього тижня світова публіка мала змогу з непідробним захватом спостерігати, як священники РПЦ та РПЦвУ пафосно заявляли, що віруючим людям не страшна пандемія коронавірусу, оскільки вони захищені безпосередньо Господом та, ймовірно, скрепами «руского міра». При цьому, організовувались шикарні масові зібрання з молитовними ходами та богослужіннями з демонстративним масовим причастям та цілуванням ікон.
Поряд з тим, як повідомив 27 березня Синодальний юридичний відділ РПЦвУ, його голова протоєрей Олександр Бахов зверхньо прокоментував звернення Національної поліції України, зазначивши, що держава Україна та Вселенська патріархія не указ для РПЦвУ і припиняти богослужіння вказана церковна структура не збирається.
Аж раптом, пан Гундяєв 29 березня після літургії в храмі Христа Спасителя звернувся до віруючих із закликом утриматись від відвідування храмів до особливого патріаршого благословення.
Аргументацію патріарх Кіріл навів відповідну – він закликав уподобитись Марії Єгипетській, яка свого часу вирушила на самоізоляцію до пустелі. Тож можемо сміливо очікувати на відповідну зміну риторики священників РПЦвУ взагалі, та протоєрея Олександра Бахова зокрема.
З точки зору елементарної логіки, керівник РПЦ зробив все правильно. На всі випадки життя він має цілком обґрунтовані, а головне, канонічні пояснення. Якщо «скрєпи» працюють – можна говорити, що коронавірус – це милість Божа, яка має повернути людей до віри. Якщо ж «скрєпи» виявились недієздатними, а на обрії з’явився пан Путін у захисному комбінезоні кольору канарки, який в руках тримає нагайку, – то можна задіяти іншу аргументацію, яка виправдає всі заходи від онлайн-трансляцій богослужіння до закриття храмів для відвідування.
Проте, нагайка пана Путіна стає все більш і більш реальним предметом, яким президент РФ може нагадати патріарху Кірілу всі промахи та невиконання плану Кремля.
Втім, особисте спілкування президента РФ та предстоятеля РПЦ сильно постраждало після феєрії РПЦ в Аммані, про що красномовно свідчить, на приклад, візит Володимира Путіна до міста Пскова, під час якого богослужіння очолював митрополит Тіхон (Шевкунов), а не предстоятель РПЦ.
У підсумку читача має сильно цікавити одне фундаментальне питання… А скільки ще голів залетить у ворота РПЦ до того моменту, коли ми зможемо спостерігати крах у всій красі цієї скрєпоносної структури.
