Російська академія наук давно стала потужним інструментом в гібридному протистоянні Москви зі світовим співтовариством. РАН публікує документи чергового маніпулятивного проєкту «вчених», за допомогою якого збираються спотворити історію подій 2013-2014 рр. і виправдати військових злочинців.
Значимість РАН для ідейно-патріотичного обдурення населення можна порівняти з медіакратією – вчені-академіки на замовлення з Кремля готують «науково-публіцистичні» матеріали, перекручуючи історію і підтасовуючи факти.
Як правило, такі творіння з’являються до річниці чергової дати, яка на думку московських ідеологів є ключовою.
До 6-ї річниці окупації Криму російські академіки отримали нове замовлення – науково-публіцистична монографія «Право кримчан на самовизначення: передумови і еволюція «кримської весни» обіцяє стати черговим шедевром такої псевдонаукової діяльності.
Основне завдання монографії – донести до широкого загалу кремлівське трактування історії правового і політичного статусу Криму і направити в потрібне русло громадську думку напередодні чергової річниці окупації півострова.
Майбутня робота збере в собі виступи, статті, інтерв’ю, де російські вчені, юристи, політологи, філософи та соціологи ретельно доведуть «набуття в 2014 Кримом незалежності» і правомірність «повернення в рідну гавань».
У зв’язку з цим слід визначити, що наукова цінність подібних «монографій» навіть не рушить до нуля – вона нульова за визначенням. Зате пропагандистська складова зашкалює.
Тут слід згадати, що план роботи псевдонаукових досліджень РАН знаходиться в руках голови Російського історичного товариства, а за сумісництвом директора Служби зовнішньої розвідки Росії, постійного члена Ради безпеки РФ і екс-голови Держдуми Сєргєя Наришкіна.
Саме він визначає загальну спрямованість праць та монографій, пов’язаних з процесами розвитку прикордонних з Росією республік колишнього СРСР. Саме за його завданням вчені-академіки проводять «неупереджений історичний аналіз», формуючи на замовлення спільну історичну пам’ять і єдині коріння.
Саме Наришкін є ідеологом «наукового» обґрунтування російського «прагнення до миру і можливості для загального руху вперед, заснованого не на конфронтації, а на розумінні спільних коренів». Під його кураторством події 2013-2014 років в Україні псевдовчені називають як «криза української державності».
Також заслуговує на увагу той факт, що при підготовці псевдонаукових публікацій і робіт російські академіки намагаються активно залучати відомих українських істориків. На їхню думку, це надає матеріалам велику авторитетність і ексклюзивність. І масштаб залучення в таку роботу теж вражає – Інститут російської історії, Інститут етнології та антропології, Інститут слов’янознавства Російської академії наук є постійними учасниками історичного збочення.
Насправді під проводом Наришкіна відбувається повне переписування історії Росії та сусідніх держав, а також агресивне нав’язування суспільству збочених історичних фактів.
У 2014-2015 Сєргєй Наришкін був автором фантазій про військові злочини українських силовиків і нові авантюри щодо «Л/ДНР» і Криму з боку українських «каральних батальйонів». Про це він і говорив в березні 2016, відкриваючи в Держдумі виставку «Звичайний фашизм».
У серпні 2015 конференц-залі Президії РАН в Москві він закликав на допомогу істориків академії наук і членів Російського історичного товариства для вирішення конфлікту України з Росією. Тоді він виступав перед авторським колективом видання «Історія Новоросії». У цей самий день у Мінську проходила зустріч президентів Путіна і Порошенка.
Можна не сумніватися, у майбутній монографії РАН як завжди академічно розставить по місцях факти з історії в сімнадцятому столітті, щоб дати «наукове» обґрунтування господареві Кремля розставляти території в двадцять першому.
Але вони забувають про один дуже важливий факт. По суті, така монографія – це найкращий спосіб задокументувати військові злочини для майбутнього суду. Після того, як В.Путін зізнався, що це російські солдати окупували Крим, брехливі пояснення заднім числом – зайвий привід перерахувати злочинців і колаборантів.
Джерело: Інформаційний спротив
