Одне говорять – інше роблять. Саме так коротко можна охарактеризувати діяльність Московського Патріархату в Україні. За їхніми словами вони не ділять паству на “своїх” та “чужих”, проте на ділі це виглядає зовсім інакше. Священики МП не хочуть молитись за українських військовослужбовців зате без зайвих запитань освячують пам’ятники “ополченцям ДНР”.
Днями стало відомо, що в одному з монастирів РПЦвУ на Волині відмовилися молитися за полеглого українського воїна. А зовсім недавно речник Московського Патріархату в Україні протоієрей Микола Данилевич заявив: «Ми з самого початку, як тільки почалася війна, говорили і офіційно заявляли, щоб священики відспівували і солдат української армії, і так званих „ополченців“. Ми не судді, хто яким чином помер або на якій стороні. Якщо він був хрещений християнин, то є право його відспівувати».
Схожу риторику вів єпископ Московського Патріархату Митрофан (Нікітін). Зокрема він сказказав: «Ми — не учасники якого-небудь політичного процесу і категорично уникаємо, щоб в церковній проповіді давали оцінки політичним діям чи політичним гаслам тієї чи іншої сторони (ДНР і України — ред.). Ставлячись до людей як до своєї пастви по обидві сторони конфлікту, ми зберегли здатність бути для них в першу чергу Церквою, а не якоюсь політичною організацією».
Він також зауважив, що Російська церква в Україні не ділить псевдореспубліку ДНР і Україну на своїх і чужих. «…Церква має здатність пастирського окормлення і не ділить людей на „своїх“ і „чужих“, ставиться до них не як до ворогів, а як до своєї єдиної пастви, через Її голос можна доносити якісь думки і пропонувати справжні щирі кроки», — підкреслив митрополит Московського Патріархату. Нагадаємо, раніше він заявляв, «що люди з тієї сторони війни не хочуть». При чому сам він неодноразово брав участь у заходах псевдореспублік Л/ДНР. Улітку 2017 року Митрополит Митрофан під прапорами «ДНР» освятив пам’ятник в Горлівці на честь «полеглих ополченців».
Те що Московський Патріархат прихильно ставиться до колаборантів та сепаратистів ні для кого не стане відкриттям. Сотні фактів їхнього служіння постійно спливають у відкритому доступі. Та і церква РПЦ діє досі на окупованих територіях і жоден храм не було закрито.
Тепер давайте перевіримо чи справді таким однаковим є ставлення і до українців як до жителів бананової республіки “Л/ДНР”?
Нещодавно спалахнув скандал, коли священик Московського Патріархату цькував родину загиблого “кіборга”. Неодноразово “однакове” ставлення демонструють навіть на прощанні із героями України – похоронах військовослужбовців ЗСУ. Наприклад на Волині священник РПЦвУ з прихожанами не пустив до храму похоронну процесію а на житомирщині священик РПЦвУ проігнорував похорон бійця.
Такі дії чудово узгоджуються із висловами очільника МП в Україні Онуфрія (Березовського). «Звичайно, для нас сумно, що є такі люди, які спокушаються, вірять тим гаслам… в їхньому випадку політичні мотиви беруть гору. Вони вважають себе великими патріотами, але я їх такими не вважаю…той, хто любить себе більше за всіх, не патріот, це самолюбець, гордій, який не приносить користі нікому… На жаль, у них інші цінності на першому місці», – сказав він.
До слова Онуфрія ні разу ніхто не бачив на Революції гідності, зате він активно бере участь у античорногорських протистояннях і публічно заявляє їм підтримку.
Речник МП прот. Микола Данилевич взагалі назвав всіх хто не симпатизує Московському Патріархату “мертвими душами”.
Тоді де це деклароване вище однакове ставлення? Його немає. Московському патріархату чужа і огидна ідея України. Їм не подобається все що пов’язане з мовою і справжньою українською церквою. Саме тому анафеми Мазепі лунають у храмах, які сам Мазепа побудував, але які захопили кремлівські “окупанти в рясах”. Саме тому вони відмовляються відспівувати захисників України бо для них це удар в їхню організацію.
Всі хто був у МП проукраїнське налаштованим пішли звідти ще у 2019 році на об’єднавчому соборі, а хто і раніше.
Проте, українці повинні закарбувати собі, що коли священики московського патріархату говорять про однакове ставлення до всіх – це є брехня. Брехати, як вчить Бог – гріх, бо “батьком брехні є диявол”.
