Надання Українській церкві томосу стало для Росії величезним викликом. Інформаційна кампанія по дискредитації Вселенського патріарха провалилась – тому що базувалась на маніпуляціях. «Томос ніхто не дасть» – але томос дали. «Розкольників ніхто не визнає» – але почали визнавати: спочатку Елладська церква, потім Александрійська. У Росії не залишилось інших засобів запобігання подальшого параду визнань, як провести сценарій їх відкликання.
Визнання ПЦУ Елладською церквою було для Росії шоковою терапією, на яку потрібно якось реагувати. І тут прихильники РПЦ таки блиснули креативом, який, втім, можна реалізувати лише в Греції.
Пропагандистські ресурси, афілійовані з УПЦ (МП), нещодавно опублікували «сенсаційну» новину: грецька недержавна організація «NGO Pan-Hellenic Orthodox Union» (грецькою Πανελληνιοσ ορθοδοξοσ ενωσισ, українською «Панеллінський православний союз») має намір … законодавчо оскаржити визнання ПЦУ Елладською церквою! Мовляв, рішення прийнято з порушенням грецького законодавства, а саме ст.19 Постанови № 1/1997 (щодо процедур Архієрейського собору Церкви Греції):
● не було проведено таємного або відкритого голосування;
● рішення не підтримано 2/3 голосів;
● письмовий текст рішення не опубліковано.
А отже, за формальними ознаками, рішення Собору Єрархії Елладської церкви має бути скасоване. Розгляд справи призначено на 6 березня.
Хто всі ці люди, спитаєте ви. І тут починається найцікавіше.
За великим рахунком, ця стаття народилась завдяки одній невеличкій помилці. Одному посиланню «не туди».
Почнемо з того, що промосковські ресурси в Україні перепостили новину про суд з сайту Ortodoxiacatholica. Мабуть, це просто випадковість, яка, втім, дуже допомогла розібратись з цією історією.
Матей Вулканеску та інші антиекуменісти
Отже, сайт Ortodoxiacatholica ведеться таким собі священником Матеєм Вулканеску. Це клірик церкви Панагія Одигітрія Пірейської митрополії ЕПЦ. Він (як і його правлячий єпископ Серафім) давно стоїть на фундаменталістських позиціях, є палким критиком Критського собору та прихильником відомого українського антиекуменіста єпископа Банченського, вікарія Чернівецької єпархії УПЦ МП Лонгіна (Жара). Отець Матей засвітився публічними скандалами, які викликали обурення суспільства. Зокрема, протестуючи проти абортів, він заявив, що через аборт ненароджені діти потрапляють до пекла. Через його неодноразові скандальні витівки під час перебування на канонічній території Румунської церкви (Вулканеску – етнічний румун) синод митрополії Мунтенії та Добруджі РумПЦ в 2015 році був вимушений констатувати, що діяльність Матея Вулканеску підриває імідж Румунської церкви як в Румунії, так і за її межами. А отже, «священика Матея Вулканеску з парафії «Panaghia Odighitria» – Пірей, Греція, не приймати до причастя в жодній парафії, монастирі чи скиту в межах єпархій Митрополії Мунтенії та Добруджі (під час церковних заходів чи служіння)».
В цій же церкві Панагія Одигітрія служить священник Ангелос Ангелакопулос, теж відомий своєю антиекуменічною діяльністю. Напару з Вулканеску в 2019 році ці підлеглі Піройського єпископа анафематствували предстоятелів дохалкідонських церков (Вірменської, Коптської, Ефіопської та ін.), Папу Римського Франциска, всіх протестантів, екуменістів, «єретичні» тексти Критського собору 2016 р. та тих, хто їх прийняв, тощо.
Вулканеску був у складі групи, яка їздила в тому ж 2016 р. до Грузії, Болгарії та Молдови агітувати проти рецепції цими церквами Критського собору (Грузинська, Болгарська, Антіохійська та Російська церкви не поїхали на собор). Ось учасники групи, запам’ятаємо ці імена (вони нам ще знадобляться):
● Феодор Зісис, протопресвітер, професор патрології богословського факультету університету Арістотеля в Салоніках (якого за лояльність промосковські ресурси оголосили видатним богословом Греції);
● Димитріос Целенгіді, професор догматичного богослів’я богословського факультету школи Салоніцького Аристотелівського унівеситету (на пенсії – авт.);
● Анастасій Готсопулос, вікарій парафії Святого Миколая Патрської митрополії;
● Пітер Хірш, викарій парафії Пророка Ілії (Петрокераса, Салоніки);
● Матей Вулканеску, Пірейська митрополія;
● монах Серафим Зісис (який презентує себе як колишній секретар Єрусалимського патріарха Феофіла ІІІ).
Ця група відома своїми «антиекуменічними» акціями та заявами дуже давно. Наприклад, наприкінці березня 2016 року фундаменталісти проводили круглий стіл в Молдові, присвячений прийдешньому Критському собору. По скайпу виступав Вулканеску, і з його промови присутні зрозуміли, що той закликає припинити поминання патріарха Кирила через зустріч в Гавані з Папою Римським. Потім Вулканеску був вимушений дати задню, мовляв, його не так зрозуміли. За наслідками іншої акції від 29 червня 2016 р. в Молдові було оприлюднено «Богословський аналіз рішень «Святого і Великого Собору» напередодні Священного Синоду РПЦ», який підписав і вищезгаданий єрарх УПЦ МП Лонгін Жар.
Через постійні заклики не поминати єпископів-«єретиків» подібні групи називаються «непоминаючими». Причому самочинна відмова від поминання свого єпископа у них вважається не розколом, а свідченням «стояння за істину Христову».
Так, вищезгаданий богослов на пенсії Феодор Зісис, який регулярно радує нас своїми статтями проти української автокефалії, в односторонньому порядку оголосив про розірвання євхаристичних стосунків зі своїм єпископом – митрополитом Фессалонікійським Анфімієм (митрополія Нових територій знаходиться в подвійному підпорядкуванні Константинополя та Елладської церкви). У відповідь єпископ заборонив Феодора та його однодумця священника Ніколая Маноліса в служінні.
За інформацією автора, Зісис і на сьогодні перебуває під канонічною забороною. Тобто «відомий грецький богослов», який пише трактати на підтримку РПЦ, взагалі не належить до жодної канонічної церкви та фактично перебуває в розколі. Про його канонічну послідовність свідчить стаття під промовистою назвою «Благе непослушаніє чи погане послушаніє?». Це все абсолютно не засмучує РПЦ та УПЦ МП, які з радістю використовують пана Феодора проти ПЦУ та Константинополя.
Зливні бачки РПЦ
Паралельно завдяки Матею Вулканеску наштовхуємося на мережу старих добрих кишенькових зливних бачків. Ключова особа, яка розганяє московські церковні темніки по широкому колу пропагандистських медіа – така собі Надя Базук (будемо вважати, що це жива людина). Вона є автором популярного нині в УПЦ МП грецькомовного сайту Oukraniko, на який заливаються різного роду вкиди для того, щоб при перепостах можна було посилатись на джерело як на «грецьке ЗМІ». Ця пані активно просуває російський церковний порядок денний. В 2018 році вона на сайті Modern Diplomacy опублікувала феєричну статтю «Як послідовники Фетхуллаха Гюлена втручаються в церковні справи». В ній авторка піднімає стару засмоктану тему зв’язків Вселенського патріарха Варфоломія та турецького проповідника Фетхуллаха Гюлена, якого в 2016 році було звинувачено в організації заколоту проти діючого президента Ердогана. Гюлен емігрував до США, а от Варфоломію за знайомство з проповідником дісталося добряче – в першу чергу від мережі російських зливних бачків. Що таке Modern Diplomacy, легко зрозуміти, подивившись на її партнерів: в перших рядах – російські Russian International Affairs Council та International Affairs (і обидва ресурси – під парасолькою МЗС Росії).
Так от, пані Базук вже під український томос заявляє, що завдяки українській автокефалії «гюленісти збережуть і розширять свій вплив на Україну через структури Вселенського Патріархату і новостворену Єдину Православну Церкву… Вселенський Патріархат отримає джерело доходу…У турецької влади буде менше можливостей відслідковувати фінансові потоки на Фанар і збирати додаткові докази зв’язків гюленістів і Патріархії». Начебто сприятиме наданню Україні томосу організація FETÖ, яка в Туреччині визнана терористичною, і яка діє на території України.
Цього ж дня цю маячню перепубліковує сайт Eurasiareview. Про те, що Eurasiareview є частиною російської сміттєвої пропагандистської мережі, свідчать регулярні перепублікації з таких сайтів як EurActiv та Oriental Review, які брали безпосередню участь в кампанії по цькуванню патріарха Варфоломія в 2016 році. Вся ця брудна історія була детально розслідувана на шпальтах Lb.ua.
На цей скандальний матеріал зреагував Орден святого апостола Андрія (Архонти Вселенського патріархату). І це логічно, адже і в 2016 році вони стали жертвою російської кампанії з цькування Вселенського патріарха. Архонти зробили відкрите звернення до сайту Modern Diplomacy з вимогою прибрати маячню пані Базук. Статтю зняли з публікації, але в веб-архіві її ще можна побачити.
Пересувний театр критиків Вселенського патріарха
Для того, щоб раз і назавжди закрити питання з «масовими протестами священників і мирян Греції» проти томосу ПЦУ, звернімося до однієї з таких останніх акцій. За минулий рік РПЦ організувала кілька «канонічно-протестних» акцій від єпископів, священства та мирян різних помісних церков. То якісь африканські священники (Александрійський патріархат) блищать канонічними знаннями, на раз розбиваючи всі «єресі» Вселенського патріарха, то трійка кіпрських проросійських єпископів зчинить чергову бучу, то серби потрясуть кулачками в спину Константинополю, то болгарський митрополит засипле своїх грецьких колег лонгрідами проти безчинств Фанару.
Остання така акція протесту відбулась в Греції і мала назву «Відкритий лист щодо української схизми від духовенства, монахів та мирян Елладської церкви». Не будемо вдаватися в деталі змісту листа, а одразу перейдемо до списку його підписантів. Їх виявилось 179 осіб. Простий пошук виводить нас на ще один перелік представників Елладської церкви, які в певному фундаменталістському середовищі вже більше десятка років вважаются «захисниками істинного православ’я». Якщо порівняти ці два списки – підписантів промосковських листів та відомих в Греції фундаменталістів – то більшість імен зустрічається і там, і там. Отже, це одна й та сама група людей кількістю близько 200 осіб, яку в різних комплектаціях задіяла РПЦ для своєї боротьби проти ПЦУ (серед яких – і відомі нам Матей Вулканеску, який напаскудив в Румунії, та заборонений власною церквою розкольник Феодор Зісис). І цей пересувний театр досить вдало створює видимість масового протесту представників Елладської церкви проти рішення Вселенського патріарха дарувати томос «не тій» українській церкві. Причому навіть ці греки згадують подразливий для росіян вираз «еллінський Рід (генос)»: «Як греки за походженням, ми шануємо і поважаємо Патріархат Роду (еллінського), коли він висловлює любов».
Ще трошки пошуку – і виявляється першоджерело переліку того самого пересувного цирку: це грецьке православне видання Orthodoxos typos (Ὀρθόδοξος Τύπος) за 2009 рік. Тоді ще не було ніякого томосу, але ця група активістів вже боролась з екуменізмом та різними єресями (папізму, протестантизму тощо).
Orthodoxos typos та «Панеллінський християнський союз»
Orthodoxos typos – це не тільки інтернет-ЗМІ, але й видавництво, яке випускає одноіменну газету. Її засновник – нині покійний архімандрит Харлампій Василопулос, який з моменту заснування боровся з папізмом, екуменізмом, масонством і тому подібними православними жахами.
Відповідно, і сама Orthodoxos typos послідовно проводить ультраконсервативну лінію свого засновника. Але іноді перегинає палицю в бажанні зчинити хайп. Так, в 2014 році цей ресурс запустив фейк про те, що Всесвітня рада Церков в Пусані домовилась анулювати аватон – заборону жінкам відвідувати Святу гору Афон. Зрозуміло, що цю «сенсацію» одразу ж підхопили російські церковні ресурси на кшталт Pravoslavie.ru (працює під егідою митрополита Псковського та Порховського Тихона (Шевкунова)). Однак пізніше цей фейк було спростовано.
Але архімандрит Харлампій причетний ще одного проекту: в 1959 році він заснував… той самий «Панеллінський православний союз», з якого ми й почали цю статтю. Тобто, це громадська організація, яка афілійована з вищезгаданим виданням Orthodoxos typos (навіть адреси реєстрації та сайт співпадають). Відповідно, на сайті Orthodoxos typos первісно і були описані подробиці скарги цієї громадської організації на незаконність рішення Собору Ієрархії Елладської церкви від 12 жовтня 2019 року.
Ось так і замкнулось коло пропагандистської кампанії проти ПЦУ та Вселенського патріарха. Отже, якщо побачите чергові обурення «грецьких священників та мирян» проти Фанару та ПЦУ – просто перевірте імена протестантів в вищенаведених списках та назви зливних бачків, які розповсюджують цю писанину. Підозрюємо, що нікого нового там вже не побачимо.
Тетяна Деркач, релігійний публіцист, LB.ua
