Ситуація, що розпалюється навколо недавно ухваленого Закону про свободу віросповідання в Чорногорії, була використана дезінформаційними агентствами в регіоні для розпалювання ненависті між віруючими, що нагадує практику, вже використану в Україні, Вірменії та Грузії.
Про це пише повідомляє Інформаційний спротив з посиланням на EUvsDisinfo.
Ухвалення Закону про свободу віросповідання парламентом Чорногорії 27 грудня 2019 року, привернуло значну увагу засобів масової інформації в усьому регіоні, особливо в Сербії. Охоплення в основному зосереджене на положеннях, що стосуються власності Сербської Православної Церкви в Чорногорії. Аналіз статей з преси вказав на достовірні повідомлення, але також підкреслив пропаганду, дезінформацію і фальшиві новини, які досягли свого піку в перший тиждень січня.
Як повідомляється в засобах масової інформації по всьому регіону, одне зі суперечливих положень в законі стосується підтвердження права власності на майно релігійними громадами. Згідно Чорногорського центру судової експертизи, за останні три місяці було опубліковано 35 000 новинних статей і повідомлень в соціальних мережах, які виступають проти Закону. Як повідомлялося, 20 000 з цих новин надійшли з Сербії, а 9 000 – з Боснії та Герцеговини.
Від російських до сербських ЗМІ
Ухвалення Закону призвело до політичної напруженості, насильницьких інцидентів в Парламенті Чорногорії та серії акцій протесту, організованих СПЦ в різних містах Чорногорії, а також в Сербії та Республіці Сербській в Боснії та Герцеговині.
Джерела помилкових повідомлень включали засоби масової інформації, які базувалися в Сербії (деякі з них належали державі), російськомовні ЗМІ (Спутнік) і деякі чорногорські новинні портали. Вони також часто поширювали неперевірений маніпулятивний контент, створений користувачами соціальних мереж, і заяви російських, чорногорських та сербських політиків і представників духовенства.
Привид 2015 року
Деякі ЗМІ багато писали про власність сербської православної церкви, стверджуючи, що вона «виявиться в руках конкуруючої чорногорської православної церкви», яка є «фальшивою церквою» і «розкольницькою», стверджуючи, що нерухомість СПЦ буде здана в оренду або продана для створення на її базі туристичних курортів і атракціонів. В іншому оповіданні була зображена теорія змови про те, що уряд Чорногорії планує передати святині і реліквії СПЦ Святішому Престолу та/або Мальтійському ордену.
Ще одна тактика, розкрита деякими місцевими викривачами фейків, полягала у використанні статей з проекту закону 2015 року, які не були прийняті Чорногорією і які не є частиною прийнятого закону, для створення помилкової картини наслідків нового закону. Ці старі тексти містили положення про те, що релігійним громадам, які мають офіційне місце за межами Чорногорії, буде заборонено реєструватися, що уряд зможе схвалити вибори глав релігійних громад, що релігійні організації можуть бути легко скасовані, а їх майно передано у власність уряду і т. д. Жоден з них не був включений до затвердженого в даний час тексту.
І тоді є НАТО …
Розганяючи теорії змови, поширювалися неправдиві повідомлення про те, що уряд планував запросити 250 співробітників спеціальної поліції Косово для забезпечення порядку в переддень Різдва. Уряд відреагував дуже швидко, оголосивши в Твіттері, що це були підроблені новини. Новинний портал, який опублікував цю історію, незабаром видалив її. Дезінформація сталася в критичний момент, коли напруженість була високою, і багато людей брали участь в акціях протесту.
Антинатовські настрої використовувалися для посилення почуття змови. ЗМІ стверджували, що група підтримки НАТО по боротьбі з гібридними погрозами, яка відвідала Чорногорію, отримала завдання «прибрати сайти і портали, які не підкоряються правилу президента Чорногорії, контролювати інтернет, маніпулювати масовими протестами, зменшуючи їх кількість, звинувачуючи архієпископів в змонтованих текстах …»
Ситуація сильно розбудила емоції всередині країни і частково підтримала протести, які почалися в грудні минулого року, відразу після ухвалення закону.
