Навіщо Україні Московська Церква (Російська православна церква в Україні під проводом Онуфрія) і чому на 6 році війни вона досі існує?
Такі питання має задавати собі кожен українець який хоч трохи замислюється над причинно-наслідковими зв’язками між Російсько-Українськими “відносинами”. В Україні загинуло за кривавого втручання Росії більше 15 тисяч наших захисників сотні тисяч втратили житло та мирне небо над головою. Втрата Криму. Все це було здійснено з легкої руки і духовної підтримки Московського патріархату. Гіркін прямо заявляє що Свято-гірська лавра переховувала його поплічників.
Багато хто каже що йде не до патріархату а до Бога. Це є оманою. Церква є не тільки божественна організація вона пов’язана із людьми і їх душами їх поглядами. Церква має великий вплив на людей і на їх душі на їх розум. Чи може прихожанин будучи в московській церкві мати спокійну совість і не боятись бути одуреним чи дезінформованим?.
На жаль українці так і не зрозуміли, що ходити в церкву де однією рукою священик хреститься а іншою здоровається із сепаратистами неможливо. В Біблії чітко сказано, що не можна двом господарям служити. (Ніхто не може служити двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другим знехтує. Не можете Богові служити й мамоні – Євангеліє від Матвея 6 гл. 24 ст.). Священик або любить і служить Богу і Батьківщині-Україні або не любить Бога і Україну та українців. Такий священнослужитель не гідний носити священний сан та називатись служителем Бога всевишнього. Ісус каже до своїх учнів: «Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить. І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого.». Священик московського патріархату, який проповідує нелюбов до українців і любов до Російського не може бути посланцем Христовим.
Російська церква не вбачає на сході України Російського втручання, як і в Криму. Онуфрій Березовський – очільник так званої УПЦ МП теж не бентежиться тим, що руки Кіріла Гундяєва в крові, а його священники підтримують ідеї сепаратизму та захоплення Києва й України. Нещодавно один із таких агітаторів помер біля свого храму в Росії.
