Керуючий справами РПЦвУ митрополит Антоній (Паканич) в інтерв’ю порталу «Vesti» озвучив свій план досягнення миру на Донбасі. За словами рупора Московського Патіархату, цього можна досягти лише за три кроки.
Перший – це припинення вогню. Примітно, що митрополит не вказує, хто повинен припинити стріляти, і найцікавіше навіть не зазначає про припинення вогню з обидвох сторін, але вказує, що «крайне важно добиться полного прекращения огня и боевых действий». Адже це «важнейшая предпосылка для начала полноценного и эффективного диалога», утім митрополит також не вказав сторони між якими має відбутись цей діалог, між Україною і Росією, або між Україною і так званими «ЛНР і ДНР».
Другим кроком, на думку Паканича, є залучення їхньої церковної організації в якості модератора «качественного диалога» для примирення сторін і досягнення взаємної довіри, адже їх храми «находятся одновременно и на подконтрольных, и на неподконтрольных территориях» і вони добре знають «чем живут люди по разные стороны линии разграничения». Примітно, що владика знову не уточнює між ким повинен відбутись діалог, а вже традиційно озвучує усталенні терміни російської пропаганди.
З цих слів стає очевидним, що керівництво РПЦвУ розцінює війну на Донбасі як «громадянську», тобто згідно їх позиції українці воюють з українцями. Таким чином митрополит так званої «самостійної і незалежної» «Української Церкви» повторює російські меседжі, що суперечать офіційній позиції Української держави і світової спільноти. Стає зрозумілим, що мирити українців Московський Патріархат буде за російським сценарієм.
Для підтвердження своїх думок Антоній зазначає, що їх Церква «все эти годы … не делила украинцев на “правильных” и “неправильных”». Утім така риторика виглядає доволі комічно і лукаво, адже саме Московський Патріарха в Україні упродовж 30-ти років ділив Українців на «канонічних» і «неканонічних», а не розділяв «бойовиків і російських найманців», яких і досі вважає своїми віруючими.
Третім кроком митрополит Антоній пропонує спільно реалізовувати гуманітарні, благодійні проекти та приймати «необхідні закони». Які саме закони і кому вони потрібні владика теж не уточнює. Утім такий план митрополита РПЦвУ знову нічим не відрізняється від офіційної риторики РФ про особливий статус Донбасу в українській Конституції та ін.
На останок варто нагадати владиці Антонію, що для того аби озвучувати такі легкі шляхи досягнення миру, треба остаточно визначитись, якого саме миру прагне Україна? Миру в неволі, тобто в міцних обіймах «руського міра», чи справедливого миру у вільній незалежній Україні? Також треба не лукаво, а з християнською архіпастирською сміливістю називати речі своїми іменами, остаточно засудивши агресора – Росію, і публічно закликати її очільника і найманців до покаяння перед Україною, у цьому дійсно, як ніхто інший, найкраще справилась би РПЦвУ із митрополитом Онуфрієм, Антонієм, і Кірілом Гундяєвим.
Також варто нагадати, що і самій РПЦвУ, перед тим як озвучити “миротворчі плани”, треба покаятись перед українським народом не лише за допомогу бойовикам, але просто вибачитись перед матерями загиблих воїнів, яких служителі цієї Церкви відмовлялись відспівувати.
