Російською мовою і з російськими гаслами захищали в центрі Києва засновника незалежної української церкви. Мало того, церкви україномовної. Почесного патріарха Філарета, який нещодавно вирішив покинути об’єднану Православну церкву України. І заявив про відновлення Київського патріархату. Однак коріння цих мітингів тягнеться до Росії.
Про це йдеться у сюжеті Сергія Гальченка у програмі ТСН.Тиждень.
Центр Києва. Мітинг. І цей мітинг дуже дивний. Церковні гасла на плакатах написані російською мовою і захищають того, хто два десятиліття переводив службу Божу на українську традицію. Захищають Церкву, яка як кістка в горлі стояла всьому руському міру – а організатор мітингу – яскравий захисник ідей цього міра. Захищають за гроші, що ніяк не назвеш Божою справою.
Те, що мітинг проплачений – то лише півбіди. Головна загроза в тому, що гроші ці – російські. А отже , навіть на 5 рік війни Росія легко може купити собі трохи протестів просто в центрі Києва. Не всі з тутешніх мітингарів можуть відповісти на запитання організаторів, чому зібрались. Але, на жаль, для замовників протестів – відповіді знайшли ми. І назвемо усіх дійових осіб, які виявились причетними до антиукраїнського церковного заколоту.
15 грудня в святій Софії на об’єднавчому соборі дві невизнані у світовому православ’ї церкви УАПЦ та УПЦ КП дотримавшись усіх юридичних норм оголосили про свій саморозпуск. У повному складі обидві церкви разом з кількома митрополитами московського патріархату утворили нову – Православну Церкву України. І саме цій новоствореній церкві Вселенський Патріарх надав статут автокефалії. Томос вручений на початку січня означав, що ПЦУ стала 15 визнаною незалежною церквою в світі.
І це була одна з епохальних поразок Москви, яка усіма силами боролася, аби процес об’єднання українського православ’я ніколи не стався. Реакція Кремля була бурхлива. Російська Церква і її структура в Україні УПЦ МП вмить оголосили про розірвання стосунків із Вселенським престолом, який надав автокефалію ПЦУ.
Але на цьому наші сусіди не зупинилися і побачили зачіпку. Головний ворог Московської церкви, котрому РПЦ оголосила анафему й інакше ніж розкольником не називала – став зручною картою в грі проти новоствореної ПЦУ. Бо патріарх Філарет раптом передумав і заявив: УПЦ КП, яку він очолював, існує.
«Для них велика неприємність, що не вдалося якось розколоти там під час об’єднавчого собору, на цьому фоні вони чіпляються за ось цю маргінальну церкву патріарха Філарета, де є дві громади, де є лише 15 священиків, вони за неї чіпляються, щоб показати всьому світові , що є якийсь повноцінний розкол», – пояснює релігієзнавець Юрій Чорноморець.
На початку літа 90-річний почесний патріарх Філарет, не отримавши право керувати в новій церкві, залишив ПЦУ та провів так званий собор з двома єпископами з Росії із відновлення розпущеної УПЦ КП. І відразу перетворився на головного ньюзмейкера кремлівської пропаганди. Він активно критикує ПЦУ і постійний гість на проросійських каналах. Із «чорного патріарха», як вони його все життя називали – він став ледь не героєм. І під новий гібридний проєкт антиукраїнського заколоту пішли гроші.
Михайлівська площа. Кінець серпня. Хтось зібрав мітинг на підтримку Філарета та УПЦ Київського Патріархату. В руках плакати, які критикують ПЦУ та її предстоятеля Епіфанія. Я випадково опинився в цьому місці, тому усе відео знято на мобільний телефон. Навіть споглядаючи здалеку було видно – ці люди рідко відвідують церкву.
Буквально відразу я натрапив на скандал. Групі людей не заплатили обіцяні 100 гривень. Частина людей ховає обличчя. Їм що Філарет, що папа римський. То хто ж замовник цього псевдомітингу на підтримку Філарета?
«Десь місяці три тому люди з Росії вийшли на українські піарні компанії. Запропонували дуже великі гроші за те, що буде критикуватися Православна церква України з позицій, які озвучує зараз патріарх Філарет, фактично повторюючи Москву, декілька компаній взялися за це, спочатку не розбираючись, а потім повідмовлялися. Я бачу, що не відмовилися лише деякі маргінали, такі «міські божевільні» або піарники, які були наближені до Медведчука, які готові всі ці завдання відпрацьовувати. І ці російські гроші зайшли. Вони відпрацьовуються. І під ці російські гроші, я так розумію, були найняті юристи теж», – зазначає Чорноморець.
Ця блондинка одна з організаторів мітингу. Її звати Наталія Миролюб. Якщо банально погуглити цю жінку – відразу випливає усе назовні. Є навіть фото, що вона очолювала Бориспільську районну організацію кума Путіна Медведчука – «Український вибір». Так само видно, що вона брала участь у Центральній раді міжнародного руху «Ми любимо Росію» – в 2016-му. Це на третьому році російської агресії, до речі. Другий організатор – Міла Мельничук – в останні місяці активно співпрацює з телеканалом NewsOne – каналом, контроль над яким у пресі також пов‘язують з Медведчуком.
Наступний мітинг на підтримку Філарета зібрали вже у вересні. Цього разу вирішили не використовувати обличчя наближені до Медведчука. Організатори навіть не старалися приховували усю штучність цього зібрання. Плакати російською мовою на підтримку Філарета. Люди, які навіть не розуміють, чому вони тут і за які ідеї.
Де вони дістали цю ведучу – невідомо, але тамада з неї явно не першого ґатунку.
«Порошенко з Епіфанієм обдурили православний світ. Епіфаній самозванець. Томос наш. Давайте об’єднуватися. Філарет наш патріарх. Філарет наш патріарх», – закликала вона.
За моїми даними, організатор цього мітингу – Олександр Зінченко. У 2015 році я робив про нього велике розслідування. Зінченко це комендант «Антимайдану» під час Революції Гідності. Він колишній пастор в церкві Аделаджі. До війни він започаткував організацію «Молодь громада влада», з якою пікетували суд, де розглядали справу чорношкірого пастора. Пізніше Партія регіонів залучила його до Антимайдану, бо той добре збирав масовки. Після втечі до Росії Зінченко став одним з керівників так званої Новоросії разом з Олегом Царьовим. Через своїх людей в організації «Молодь громада влада» почав впливати на ситуацію в Україні через марші миру, які прокотилися хвилею на сході України.
А зараз він, очевидно, отримав нове завдання – збирати мітинги на захист Філарета та його ліквідованої церкви. Збереження Київського патріархату для Росії – це спосіб довести, що нова Церква в Україні не відбулася!
«Цю тезу, якою треба торгувати і на внутрішньому, і на зовнішньому ринку, її продавати максимально. І єдиний хто зараз ілюструє цю тезу – це фактично патріарх Філарет», – зазначає керівник департаменту з питань релігій Міністерства культури України Андрій Юраш.
Окрім відходу від ПЦУ – Філарет подав до суду. Він намагається повернути ліквідований статут УПЦ КП та залишити юридичну організацію Київська патріархія – колишній центр управління Київського Патріархату, ліквідований рішення помісного собору у грудні в тому числі і його підписом.
«Цей позов використовується, як піар, в політичних цілях, щоб потім в пресі говорити, що ми оскаржуємо ліквідацію, що це не так. Ми говоримо сухою юридичною мовою і там обґрунтованих якихось доводів і позиції юридичної в наших опонентів немає. Тому я переконаний, що з правової точки зору ці суди ми виграємо», – підкреслює юрист Мар’ян Мартинюк, старший партнер юридичної компанії, що представляє інтереси ПЦУ.
А хто ж судиться за Філарета? Інтереси Філарета захищає компанія такого собі Андрія Мишастого, який є засновником багатьох підприємств, тісно пов’язаних з енергетичною групою «ВС Енерджі», що контролюється відомими росіянами-підприємцями та водночас високопоставленими чиновниками Кремля – Олександром Бабаковим та Євгеном Гінером. Куди не копни – усюди буквально стирчать вуха росіян.
«Всьому світові зрозуміло , що це вигідно на руку Москві і тільки Москві, що в сліпу патріарх Філарет використовується. … І те, що це не очевидно йому самому, це велика дуже трагедія. Він міг увійти в історію героєм, національним героєм, національним лідером, але він увійшов в історію так, як він уже увійшов», – пояснює релігієзнавець.
Очевидно, що РПЦ почала знову відвойовувати свої позиції в Україні, а продажних судів і прокремлівських політиків вистачає. Очевидно, що на російські гроші для псевдомітингів і підкупу феміди мають відреагувати спецслужби. Очевидно, що політичну волю мають продемонструвати нові керівники держави. Адже виграти у російській гібридній війні за душі без справжньої української церкви, тобто без ПЦУ – не вийде.
