Понеділок, 23 Грудня, 2024
Бiльше

    Архієпископ Євстратій прокоментува «засудження патріарха Кіріла Гундяєва» священниками УПЦ МП

    Речник ПЦУ архієпископ Євстратій (Зоря) прокоментував «засудження патріарха Кіріла Гундяєва» священниками УПЦ МП.

    Нижче текст речника ПЦУ:

    “Моя оцінка такої ініціативи – не може бути однозначною.

    Це – ДОБРЕ, бо:

    1. Духовенство Московського патріархату визнаЄ провину свого очільника в розв’язуванні та продовженні війни в Україні. Вони визнаЮть, що його поведінка і риторика – злочинні, що вони підлягають покаранню.

    2. Звертаючись до Предстоятелів, духовенство МП визнаЄ, що доктрина «русского міра» – хибна і навіть злочинна, вона спонукала до війни з Україною та виправдовує її.

    3. За таких умов духовенство МП вважає за неможливе далі перебувати під керівництвом Кирила Гундяєва і у складі Російського патріархату.

    4. Звернення де-факто підтверджує, що ніякої РЕАЛЬНОЇ соборності в МП не існує і ніяких внутрішніх механізмів притягнення Гундяєва до відповідальності – НЕМА. Всі синоди-собори-мєжсоборниє прісутсвія та інші бутафорської форми в МП мають такий самий стосунок до соборності, як путінська «суверенна демократія» – до демократії. Тому автор(и) змушені звертатися до Предстоятелів, бо іншого реального механізму вони просто не бачать.

    Це НЕ добре, бо:

    1. Автор(и) звернення дуже багато уваги приділяють особі та діям Гундяєва, створюючи враження, ніби те, що сталося – його ОСОБИСТА провина. Тим самим, хоча можливо і не прямо, вони применшують чи взагалі не сприймають колективну і системну відповідальність всієї РПЦ і Митрополії МП в Україні («УПЦ»), як частини РПЦ.
    Як неправдою є, що «у війні винний Путін, а не росіяни», так неправдою є, що «в усьому винний Гундяєв», але не вся система РПЦ-УПЦ МП. Не Гундяєв один особисто проповідував бабусям на парафіях «русскій мір» та «трієдіную Русь», продавав книжки про це, лякав «страшним грєхом раскола», тощо.

    Тому якщо ініціатива буде зведена виключно до перекладання ВСІЄЇ відповідальності на Гундяєва – це виглядатиме як спроба зняти/заперечити відповідальність усіх інших, відповідальність і системи (МП РПЦ-УПЦ), і конкретних осіб.

    2. Автор(и) протиставляють позицію митрополита МПвУ Онуфрія і його співробітників – позиції Кирила та РПЦ. Однак, як я вже писав раніше, реально митрополит Онуфрій зробив МАЛО в порівнянні з тим, що він МОЖЕ і ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ був зробити. Навіть своє членство в Синоді він не використав НІЯК для того, щоби вплинути на ситуацію. Він досі поминає Кирила, він не скликав засідання Синоду МПвУ, навіть дистанційного, для обговорення всього, що відбулося, тощо.

    Якщо звернення духовенства слугуватиме виправданням такої сліпо-глухоти Митрополії в Лаврі – це точно не те, що вирішить проблему.

    3. Автор(и) звертаються до Предстоятелів із закликом засудити Кирила Гундяєва та «русскій мір».

    – чи Синод/Архієрейський собор УПЦ МП вже скасували всі рішення, якими вони розривали стосунки зі Вселенським Патріархатом? Якщо ні (а так і є – нічого не скасували і розрив за московським шаблоном лишається в силі) – чому не роблять цього? Чи Вселенський Патріарх, який, за канонами, має ОЧОЛИТИ пропоноване у зверненні осудження – досі «неканонічний»? Чи все це теж будуть вирішувати «після війни»? – хоча таке рішення треба і МОЖЛИВО було ухвалити ще «вчора».

    – Синод/Архієрейський собор УПЦ МП вже самі засудили позицію Кирила та ідеологію «русского міра»? Чи легше вимагати скликання суду Предстоятелів?

    Або все це така технологія, щоби перекласти відповідальність на когось і заявляти, що «ми чекаємо рішення Предстоятелів», а тому тут, в Україні, все лишатиметься як було – на невизначений ще час?

    4. Якщо «у всьому винен Кирил і русскій мір», то чи не стане заміна патріарха РПЦ та вірогідна відмова від «русского міра» приводом сказати: «той патріарх був поганий, а тепер хороший, він любить Україну та бажає миру, тому ми всі лишатимемося в канонічній єдності РПЦ, ібо іначє нєльзя»?


    У мене немає однозночної відповіді на всі ці питання, тож нехай аудиторія сама робить висновки. В тому числі й за розвитком практичних кроків у реалізації ініціативи автора(-ів) звернення.

    Хотілося би, щоб наслідки його були лише правильними та позитивними, корисними для Церкви та України. Але пильності втрачати не можна – особливо коли йдеться про різні рухи в МП”.

    Найсвіжіше

    Популярне