Свою позицію з цього приводу речник ПЦУ висловив у дописі у Фейсбук.
“Сама присутність двох єрархів у складі російського Синоду – це вже є відповідь на питання про зв’язок між «УПЦ» та МП. Ви можете собі уявити, щоби Денис Шмигаль та міністр Кабміну брали участь в засіданні уряду РФ, чи навіть просто там були записані? Особливо зараз.
Про вихід Митрополитів Онуфрія та Антонія з Синоду РПЦ ніде не повідомлялося, а відсутність їхня була пояснена політичними подіям, тобто – війною”.
Речник ПЦУ проаналізував відсутність двох митрополитів УПЦ МП на Синоді РПЦ:
“Отже хтось просто не хотів, щоби ці два єрархи брали участь в засіданні. Питання залишається відкритим: не хотів Кирил, чи не хотіли вони самі?.. Однак насправді як одне, так й інше – ганебно і антицерковно”, – наголошує архиєпископ Євстратій (Зоря).
За його словами, Митрополити Онуфрій та Антоній повинні були використати цю нагоду, щоби заявити свій протест проти війни – як перед Патріархом Кирилом та Синодом, так і вперед РФ.
“Вони могли не лише вимагати від Синоду більш відповідних до ситуації заяв, але могли і БУЛИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ вказати Кирилу на аморальність його власної позиції щодо війни… Але єрархи МПвУ, члени Синоду РПЦ, цю ЄДИНУ зараз можливість ПРОІГНОРУВАЛИ. Так, духовенство і навіть архиєреї МПвУ зараз вже відверто пишуть про аморальність позиції Кирила, відмовляються його поминати, закликають навіть зібрати Собор УПЦ (МПвУ) та відділитися від РПЦ. Але це все – словесні ДЕКЛАРАЦІЇ. Які не мають канонічного та юридичного значення. А от у Митрополита Онуфрія та Митрополита Антонія була РЕАЛЬНА МОЖЛИВІСТЬ змінити ситуацію, вимагаючи від Синоду РПЦ правильно відреагувати на беззаконня Кирила і агресію РФ. Цю можливість обидва, на жаль, ПРОІГНОРУВАЛИ. Натомість – красномовне МОВЧАННЯ. Яке – гірше за слова, бо свідчить про духовну неміч та неспроможність тих, хто в ці страшні часи ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ не просто говорити, а кричати!”, – йдеться у дописі владики Євстратія.
Він вважає, якщо Митрополитів Онуфрія і Антонія за розпорядженням Кирила не допустили до роботи Синоду РПЦ проти їхньої згоди – вони могли би самостійно оприлюднити власну позицію, протестувати проти порушення їхнього права участі в Синоді, однак цього не було зроблено.
“Мій висновок – логічний та простий: МО та МА демонструють обурення лише на внутрішню аудиторію, але коли з‘явилася нагода зробити щось дієве на рівні РПЦ, вони цю нагоду просто проігнорували. Що свідчить саме про себе краще тисяч слів”, – резюмує речник ПЦУ.