П’ятниця, 22 Листопада, 2024
Бiльше

    У Полтаві демонтували пам’ятник катові українського та польського народів Алєксандру Суворову

    У Полтаві демонтували пам’ятник військовому діячу Російської імперії, організатору придушень національно-визвольних повстань, геноцидів та депортацій Алєксандру Суворову.

    Про це у етері передачі “Розмова в студії” полтавського телеканалу “Місто+” розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, пише інтернет-видання “Полтавщина”.

    Відомо, що монумент раніше стояв на подвір’ї київського військового ліцею імені Івана Богуна. Згодом його було демонтовано з ініціативи дирекції ліцею та за підтримки УІНП й тодішнього віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. Восени минулого року пам’ятник перемістили до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації – філії Національного військово-історичного музею України як експонат.

    Олег Пустовгар послався на лист голови УІНП Антона Дробовича до директора Національного військово-історичного музею України Андрія Ільєнка. У документі зазначено, що “пам’ятник не є пам`яткою історії, мистецтва, культури, архітектури, містобудівництва, науки та техніки тощо. Він був виготовлений у 1974 році скульптором-аматором, а відтак питання його художньої цінності є відкритим. Зазначений пам’ятник був одним з елементів радянської наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Відтак, доцільність музеєфікації та експонування цього пам’ятника може розглядатись у контексті монументальної пропаганди доби СРСР”.

    “Встановлення у Полтаві на території філії НВІМУ пам’ятника О. Суворову співпало в часі з розглядом Російською православною церквою питання про канонізацію цього полководця. Ініціатива у зарахуванні О. Суворова до лику святих РПЦ належить російському бізнесмену Костянтину Малафєєву та його оточенню – громадським рухам “Царьград” та “Двуглавий Орєл”. Саме цей російський бізнесмен вважається одним із головних організаторів збройної агресії Російської Федерації проти України. Його начальником охорони був російський терорист І. Стрєлков-Гіркін. Телеканал, який належить К. Малафєєву, “Царьград.ТВ”, не лише просуває О. Суворова у російські святі, а ще й є одним з головних російських рупорів антиукраїнської пропаганди”, – говориться у листі Антона Дробовича.

    В УІНП наголосили, що після окупації Кримського півострову та окремих територій Донецької і Луганської областей, Російська Федерація визнана державою агресором. Відтак встановлення пам’ятника Алєксанду Суворову, який визнаний найбільш видатним полководцем Росії, фактично є актом звеличення одного з чільних героїв держави-агресора, що є неприпустимим.

    При цьому, обурення суспільства викликало те, що пам’ятник військовому діячу Російської імперії знаходився у лічених метрах від Стіни пам’яті військовослужбовців, правоохоронців та добровольців, які загинули під час відсічі збройної агресії Російської Федерації.

    “Медійний розголос, позиція УІНП, громадськості і ветеранів російсько-української війни та конструктивний, виважений підхід дирекції Національного військово-історичного музею України унеможливили прославляння у Полтаві російського імперського діяча. Суворов має явну негативну репутацію в історії України. І це підтверджує ціла низка, досліджених науковцями фактів”, – прокоментував ситуацію Олег Пустовгар.

    Насамкінець, регіональний представник УІНП висловив сподівання, що демонтаж у обласному центрі пам’ятника російському військовому злочинцю Суворову пришвидшить процеси деколонізації топоніміки по всій Полтавщині.

    Принагідно нагадаємо, полководець Російської імперії Алєксандр Суворов був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій.

    Він Брав участь у придушенні Коліївщини в Правобережній Україні. Під керівництвом Суворова у 1778 р. відбулася депортація кримських християн до Російської імперії. В 1782-1783 роках брав участь у депортації з Кубані ногайців, жорстоко придушуючи їхні повстання. В 1794 році очолив армію, яка придушила польське народне повстання, проводиром якого був Тадеуш Костюшко, та захопила Варшаву.

    Історичним фактом є те, що при захопленні Празького передмістя Варшави за наказом Суворова було нещадно вбито близько 20 тисяч цивільних з метою залякування решти польського населення, і що за словами британського посла Вільяма Ґардінера “було огидним і непотрібним варварством”. Під час придушень повстань на території Білорусі були випадки осквернення греко-католицьких храмів і спалення Біблії білоруською мовою.

    Останні місяці свого життя він провів у Кобрині в садибі, яку було експропрійовано в учасника повстання, у придушенні якого брав участь Суворов.

    Найсвіжіше

    Популярне