У Полтаві вдруге освятили Свято-Миколаївський храм Православної Церкви України. Сучасну будівлю звели на місці, де був храм із XVIII століття. Стара споруда не вціліла, бо її зруйнували після приходу радянської влади, а згодом відновили, розповів Суспільному настоятель храму Олександр Дедюхін.
Півтора десятка років тому Свято-Миколаївський храм парафіяни вирішили відремонтувати, а нині роботи завершили, тому й вирішили будівлю освятити, каже настоятель Олександр Дедюхін.
У центрі вівтаря полтавської Свято-Миколаївської церкви ПЦУ – цегляний престол. Його виклали із матеріалів, які дві сотні років тому були частинами стін кам’яного Миколаївського храму.
“Кам’яна церква уперше на цьому місці була освячена 1774 року. Це був перший кам’яний храм у Полтаві. Потім будувався Успенський собор і інші церкви”, – говорить настоятель Свято-Миколаївського храму ПЦУ Олександр Дедюхін.
“Ця частина церкви, те, що ми бачимо сьогодні – це прибудова до колишньої Миколаївської церкви. І більше того, історична частина цієї споруди була остаточно знищена ще у минулому столітті, ймовірно в другій половині 1930-х років”, – каже релігієзнавець Юрій Вільховий.
Відновили храм і богослужіння у середині минулого століття, каже настоятель. А 2007-го парафіяни вирішили церкву відремонтувати. За півтора десятка років замінили вікна, підлогу та реставрували іконостас. Останнім відновили престол.
“Ми довго йшли до цього, відбудовували, збирали якісь пожертви, допомагали, хто як міг. І ось нарешті ця подія відбулася”, – говорить вірянка Свято-Миколаївського храму ПЦУ Зоя Воронянська.
По завершенню ремонту храм вирішили освятити.
“Храм, який зачиняли, храм, який руйнували, храм, в якому йшла боротьба української громади за своє існування. Тому що тут були намагання перевести цей храм в московський патріархат, коли храм вже був українським. Була боротьба, були протистояння, але сьогодні храм, слава Богу, відроджується”, – каже архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.
За словами настоятеля Олександра Дедюхіна, на святкові літургії до церкви приходить близько двох сотень парафіян.
