На превеликий жаль вкотре чергові вибори гаранта розбурхують і без того неспокійне море нашої держави. Ми майже повірили, що виросли, стали мудрішими та далекогляднішими. Але навіть невеликий подразник політичного штибу розриває наші серця вогнем ревності за долю України.
Часто закидають духовенству, що воно не має права коментувати чи давати оцінки політичним процесам, адже правила існування в церковній організації чітко проводять межу між етикою та етикетом.
Дійсно, священикам – свідкам Бога Живого – найперше слід горіти вогнем заради небесної батьківщини. Але, дивлячись на аморальну поведінку, ненависть, ворожнечу та все інше, що проявилося у цей час, священики не можуть, ба навіть більше, не мають права мовчазно спостерігати за темпами морального падіння своїх співгромадян.
Капелани нашої Церкви, уже як сформована одиниця, у 2014 році тримали за руки спантеличених людей на київському Майдані, потім разом з тими ж людьми попрямували на Донбас, де лікували словом віри живих та закривали очі померлим за Україну. І у кожному випадку закликали громадян бути добрішими, чеснішими. То чому ж зараз, коли народ потребує слова надії від пастиря, наші добрі священики повинні запечатати свої вуста і залишити народ сиротами, позбавленими Божого слова. Як громадяни та духівники наші капелани не покидають і зараз закликати націю бути стриманішими, чеснішими у стосунках з опонентами, якщо не любити, то бодай поважати своїх візаві.
Панове, не закривайте рота священикам, бо вони чинять на заклик апостола Павла: «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою» (1Тим.4.2.).
Ось вам болючий допис капелана Михайла Бучака, який пише:
«Військові капелани, на думку багатьох жителів України, не мають права висловлювати свою думку щодо кандидатів у Президенти!
Військовим капеланам “дозволяється”:
– молитися за Президента, якщо виборці не помилились у виборі;
– підтримувати протестувальників на Майдані і воїнів на фронті, якщо вони помилилися у своєму виборі!».
Співгромадяни, брати і сестри, ми не переконуємо вас у виборі Президента, ми закликаємо вас бути чесними перед своєю совістю, адже незабаром Пасха Христова. Подумайте, з якими почуттями ви її зустрінете.
Синодальне управління військового духовенства Православної Церкви України
