У підземному, або ж зимовому, теплому храмі собору Святої Трійці міста Берестечка Горохівського деканату відновили богослужіння.
Про це повідомив настоятель протоєрей Микола Качмар. Після 60-літньої перерви (собор закрили в 1961 році) панотець очолив великопісну службу – хресну дорогу – в співслужінні з кліриком Рівненської єпархії. Із облаштування в Божому домі не збереглося нічого, лише мурований іконостас.
У червні, коли в Україні відзначатимуть 370-ту річницю битви під Берестечком, передбачається, що митрополит Луцький і Волинський Михаїл візьме участь у цих заходах. Тоді буде звершено Божественну літургію й освячено новий престіл.
Свято-Троїцький собор – пам’ятка архітектури місцевого значення, один із найбільших храмів Волині (трирівневий), має велику, насичену подіями історію. Розпочали спорудження в 1910 р. Перший камінь у будівництво заклав архієпископ Волинський Антоній (Храповицький). Цей Божий дім громада хотіла присвятити загиблим під Берестечком козакам, тож до зведення долучилися ледь не всі православні жителі міста.
Під час Першої світової війни недобудовану споруду частково розібрали. Тільки 1927 р. відбулось освячення нижнього храму. Потім польська влада заборонила зводити верхній ярус, адже тоді собор перевищував би місцевий костел Святої Трійці, на одній зі стін якого, за переказами, була намальована сцена перемоги польської армії над козацьким військом під Берестечком. Тож збудували тільки нижню й основну частини святині.
За «совєтів» приміщення храму використовувалося як склад. За незалежності собор почав відроджуватися. До його сторіччя провели реконструкцію, накрили, поставлено три мідні куполи з позолоченими хрестами. Але потрудитися ще слід багато, бо не завершено верхній ярус. Оскільки собор вивершується понад 100 років, він зазнав певної видозміни. Спочатку планувався з одним куполом, пізніше спорудили п’ять.
Святиню проєктували на взірець Володимирського собору Києва. Архітектор Володимир Ніколаєв.
Пресслужба Волинської єпархії ПЦУ
