Оксана Марченко у суспільстві не викликала такого різкого та всеохоплюючого негативу, як її чоловік. При цьому вона являлась такою ж з’єднувальною ланкою, як й інші “латентні” ланки у проєктах з дестабілізації України. Для неї була своя роль у цій грі і в 2021 році вона повинна була виконувати функції медійної особи в релігійному проєкті.
Все вірно, мова йде про фільм “Паломніца”, з якого повинна була розпочатись масштабна медійна кампанія на телеканалах Медведчука проти ПЦУ і візиту Вселенського патріарха в Україну. І обличчям цієї кампанії мала стати Оксана Марченко.
Але телеканали її чоловіка потрапили під санкції і ця антиукраїнська кампанія, як і інші такі ж (наприклад, “російська вакцина для України” або “зовнішнє управління Україною”), була на рівні медведчуківських площадок нівельована. Ну, а самій Оксані Марченко, в рамках останніх подій, було вирішено змінити номерний знак на її люксовому автомобілі BMW з “ПАЛОМНИЦА” на “МУЧЕНИЦА”.
Але у цьому і полягає вся біда такого розіграшу. Оксана Марченко, яка донедавна перебувала у напівтіні, виведена на світло не просто на рівні свого токсичного чоловіка, а більш того – на рівні цистерни з токсичними відходами в образі ОПЗЖ. І замість того, щоб бути шестернею механізму в тіні, з неї роблять обличчя всього пристрою українофобського апарату.
Фактично, входження Марченко до складу ОПЗЖ, ще й під слізне відеозвернення із закликом зупинити “зелене свавілля”, що дуже нагадує промову Вадима Рабіновича про “зелений фашизм” з його “Вставай страна огромная!”, стало своєрідним па у напрямку до “Родіна мать зовьот!”.
Якщо саме таку роль зараз приміряють до Марченко, то все зрозуміло і навіть логічно, два в одному “Мученица” і “Родіна мать зовьот!”. От тільки плавання цього корабля у цистерні з токсичними відходами буде недовгим і, що важливо, впевнений – малоефективним.