Дарницький районний суд м.Києва 2 жовтня вирішуватиме долю книжки про відомого українського письменника і дисидента Василя Стуса. Позов подав Віктор Медведчук – колишній адвокат Стуса і теперішній нардеп вимагає повністю заборонити розповсюдження книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Відповідачів одразу троє – автор, видавництво Vivat, що оприлюднило твір, і навіть типографія, яка його надрукувала.
Про це повідомила генеральний директор видавництва Юлія Орлова.
Розповсюдження «недостовірної інформації», шкода діловій репутації – і все це про збірку архівних документів. Яка не містить ненормативної лексики, не порушує ані закон, ані норми моралі, ані громадський порядок. Але розповідає про те, яку роль відігравав колишній адвокат і теперішній народний депутат Віктор Медведчук у судовій справі Василя Стуса. У справі, в результаті якої поет опинився в таборі і загинув у карцері.
Цей позов – не «захист ділової репутації», а спроба прямого тиску на свободу слова і друку в Україні. Проти нього вже об’єдналась культурна і літературна спілка України. Далі – текст заяви Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів.
«1. Правління Асоціації підтримує позицію видавництва Vivat в усіх питаннях, пов’язаних із позовом Віктора Медведчука через книжку Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».
2. Український книжковий ринок, письменники, журналісти та публіцисти не мають підпадати під політичну цензуру.
3.Позов Віктора Медведчука є спробою утиску свободи слова в Україні. В умовах незрілої судової системи він може стати негативним прецедентом, що обмежуватиме творчість авторів при створенні інших біографічних, історичних та публіцистичних творів».
Підтримка літературної спільноти та широкий розголос судового процесу – чи не єдиний шанс автора і видавництва на його справедливе завершення. А вирок суду у справі із Медведчуком стане маркером, який покаже: чи є свобода слова в Україні декларованою або реальною цінністю, і чи можуть українські журналісти, історики, політологи, публіцисти створювати видання, які слугують правді, а не інтересам окремих політичних діячів чи посадовців.