Літописець Самійло Величко написав чотиритомну працю, присвячену подіям 17-18 століття. Над літописом він працював понад 30 років. У ньому – сотні документів з військової канцелярії, цитати із вже втрачених щоденників і хронік. Із нагоди 351-ї річниці з дня народження Самійла Величка Суспільне зібрало найцікавіші факти з його життя та роботи над твором.
1. Самійло Величко народився 11 лютого 1670 року у селі Жуки Полтавського району. Його батько – козак Василь Величко, служив у першій сотні Полтавського полку, був освіченою і впливовою в козацьких колах людиною, а ще мав велику книгозбірню.
2. Навчався майбутній літописець у Києво-Могилянській колегії. Володів латинською, німецькою, польською мовами. Служив канцеляристом у генерального писаря, потім у генерального судді Віктора Кочубея під час гетьманування Івана Мазепи. Величко займався найбільш секретною кореспонденцією, мав доступ до зашифрованих документів, листів, які адресувалися російському царю. У статусі особистого секретаря і радника Кочубея Самійло Величко прослужив 15 років.
3. Самійло Величко служив старшим канцеляристом у Генеральній військовій канцелярії на початку 1705 року. Це – наче бути державним службовцем Офісу президента чи Кабміну сьогодні. Тобто, він мав доступ до численних державних документів. Також виконував таємні доручення.
4. Як людину, близьку до Івана Мазепи, наприкінці 1708 року Самійла Величка заарештували. У в’язниці на Чернігівщині він провів кілька років. Історики вважають, що на волю майбутній літописець вийшов 1715 року за сприяння сина Віктора Кочубея.
5. Після звільнення Величко оселився у Диканьці. А пізніше перебрався на батьківщину у село Жуки. Тут учителював та займався літературною діяльністю. У цей час він багато читав, зокрема, манускриптів, які збирав упродовж усього життя. У його колекції були історичні хроніки, літописи, оригінальні документи, художні твори. Усе це Самійло Величко використовував, працюючи над літописом. Зокрема, створюючи свій твір, опрацював близько 270 документів, понад 20 історичних праць та стільки ж літературних творів.
6. Літопис Самійла Величка – один із трьох основних козацьких літописів. Проте лише робота Величка залишилася до наших днів в оригіналі. Це найбільш докладний та систематичний виклад історії Гетьманщини від її заснування до початку XVIII століття з передісторією: описом часів гетьмана Сагайдачного і перших козацьких повстань.
7. Літопис Величка є найбільшим у порівнянні з іншими козацькими літописами, адже його обсяг складає близько півтори тисячі рукописних сторінок. Цей твір можна вважати першим протонауковим із української історії. Деякі свідчення з літопису є унікальними, які історики не можуть знайти в інших джерелах, а лише складають уявлення про них через оповіді Самійла Величка.
8. Самійло Величко писав тогочасною офіційною діловою українською мовою. Нею було заведено писати гетьманські універсали та інші офіційні документи.
9. Літописець повністю осліп. Та коли саме це сталося, невідомо. З того часу сторінки свого твору він надиктовував найнятим писарчукам.
Нагадаємо, у жовтні 2020 р. в Національному заповіднику «Гетьманська столиця» в Батурині відбулась презентація першого в історії повного видання Літопису Cамійла Величка.
