Росіяни змогли здивувати 23 січня – масово вийшли на акції протесту проти затримання «опозиціонера» Алєксєя Навального. Був би тільки з цього якийсь толк.
Акції пройшли в 110 російських містах. Точну кількість демонстрантів як завжди в Росії встановити складно. За деякими даними, їх було близько 110 тисяч.
У Навального б’ють себе в груди і кажуть: «Ні. Нас було набагато більше». За словами керівника мережі регіональних штабів Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Лєоніда Волкова, відпустити Навального 23 січня вимагали мінімум 250 тисяч, а то і всі 300 тисяч.
У будь-якому випадку, народу на вулицях, перш за все Москви і Санкт-Петербурга, до жаху старіючого диктатора було дійсно чимало.
Відповідно і кремлівські цербери в формі працювали, не покладаючи кийків. Результат їхньої роботи визначити також складно, як і точне число демонстрантів. Невідомо насправді, скільки було забито до смерті, скількох покалічили і т.і.
Але відомо, що в суботу і після, в тому числі бійців Навального з регіональних штабів, в Росії затримали рекордну на сьогодні число протестуючих – майже 3,6 тисячі.
Зараз затриманим в масовому порядку шиються справи за статтями КК РФ № 213 (хуліганство), 167 (умисне пошкодження майна, 318 (застосування насильства відносно представника влади) і звичайно ж за статтею № 236 (порушення санепідправіл, яке поставило під загрозу масове зараження або загибель людей).
Куди ж без турботи режиму про здоров’я кріпаків за часів, коли на вулицях вирують не тільки прихильники Навального, але й Covid-19 і його родичі, що мутували.
До слова, саме коронавірус в майбутньому, в доступному для огляду майбутньому, може стати одним з основних інструментів по боротьбі з пандемією протестів.
Досить згадати про те, що з 2 січня в Росії, зокрема, в Башкирії, почали видавати так звані ковідні паспорти – сертифікати, що підтверджують наявність щеплення.
Таку практику в тій самій ВООЗ вважають нікчемною. Але де ВООЗ, а де – Росія, вірно?
Ну, і росіяни не горять бажанням робити щеплення продуктом життєдіяльності міноборонівського 48-го ЦНДІ. Так що буде, де у силовиків розгулятися.
У той самий час, навряд чи ці паспорти як регулятор чисельності співгромадян на вулицях (не обов’язково під час протестів) режим зможе оперативно ввести на території всієї країни.
До речі, режим … А як він реагує на багатотисячні протести? На 110 міст і т.і.?
Реагує досить неоригінально. І до процесу підключився сам Путін, а значить його все, що відбулося, м’яко кажучи, зачепило. Тому йому спішно організували «Пряму лінію» зі студентами – онлайн-балаканину з людьми, які або роблять вигляд, що вони студенти, або є вірними путіністами.
Чому зі студентами? Тому що Навальний приваблює молодь більше, ніж житель бункера. І Кремль, який робить ставку на патріотичне зомбування наступного покоління, просто не може собі дозволити, щоб енергійні молоді люди стали рушіями протестів.
Тому Путін на прохання прокоментувати події 23 січня каже «студентам»: Можна, але не можна. По суті.
На ділі він сказав наступне: «Усі мають право висловлювати точку зору, але в рамках закону. Що виходять за рамки закону [протести] – небезпечно, це вже призводило до розгойдування суспільства, від якого страждають всі».
На додаток він ще залякав молодь американським кейсом, підкресливши, що, мовляв, в демократичних і цивілізованих Штатах (на які ви, студенти, мабуть, молитеся) «учасникам захоплення Капітолію обіцяють до 15 років».
У Росії ж влада не така. Ні. Вас, невдячні свині, на 15 років не садять, просто роблять масаж кийком і зволожують шкіру сльозогінним газом.
Чи буде ефект від менторства Путіна, спрогнозувати важко. Прихильники Навального, натхнені тим, як вони героїчно терпіли побої силовиків, заявляють про готовність знову вийти на мітинги. Тобто натякають на безстроковість до тих пір, поки Навального не випустять з казематів.
Звичайно, ще рано говорити про те, що протести в РФ стануть схожими з протестами, що почалися ще в серпні, проти білоруського диктатора Аляксандра Лукашенка, наприклад, за тривалістю.
Як відомо, російський ліберал, коли його протикають голкою, дуже швидко здувається з характерним звуком. Як це було у випадку з протестами через затримання журналіста Івана Голунова.
Однак подібність між російськими і білоруськими протестними реаліями все ж простежується.
По-перше, рівень агресії ланцюгових псів режиму щодо співгромадян просто зашкалює і в Білорусі, і в Росії.
По-друге, демонстранти намагаються боротися з тиранами методами Ганді або Мартіна Лютера Кінга-молодшого. Здебільшого, протест ненасильницький, незважаючи на роки репресій і переслідувань, незважаючи на те, що їх, протестуючих, в дану конкретну хвилину моторошно б’ють, бо вони посміли бути чимось незадоволеними.
Минулої суботи далеко не всі пішли на прямі зіткнення з силовиками. Для частини апогеєм сміливості було закидати сніжками купку поліцейських.
Коротше, як мені здається, не варто говорити про якийсь майдан в Росії. Протест є, але немає рішучості. Як і в Білорусі.
Так, Путін дуже боявся білоруського сценарію, і тому зі шкіри геть ліз, щоб допомогти Лукашенку. Він прагнув не допустити поширення зарази на свою територію і не впорався. Тому-то білоруський сценарій цілком можливий в Росії.
Якщо так подумати, то він для Путіна не так вже й поганий. Лукашенко зміг почекати і дозволив акціям протесту покинути тренди інформаційного простору Європи.
З іншого боку, Путін – НЕ Лукашенко. Віра в нього, його імідж лідера не повинні перевірятися на міцність картинкою перманентних протестів, яка буде тиражуватися на Заході. Путін вірить, що він стронгмен.
Тому організаторів, представників найближчого оточення Навального і особливо буйних закриватимуть, інших відпускатимуть і максимально маргіналізуватимуть.
Спроби зробити це спостерігаються вже зараз. Правда якісь непереконливі.
Наприклад, вийшов спікер Кремля Дмітрій Пєсков і привів «аргументний аргумент»: протестуючих було менше, ніж тих, хто голосує за Путіна.
Неймовірний просто аналіз ситуації.
І «кеп» ще каже: «Це вигідно тим, хто хоче далі качати ситуацію».
Нудно, в загальному. Цей Пєсков і ці методички зламалися, несіть нові.
З іншого боку, зі слів як спікера президента РФ, так і самого Путіна стає зрозумілим, що Кремль, щоеайменше, на даний момент бачить вихід в тому, щоб максимально знизити значення і масштаби протестної діяльності, тим самим працюючи на подальший розкол і поляризацію у суспільстві.
Таким чином, в Росії відбуватиметься щось подібне до того, що трапилося в Штатах, де над розколом щільно попрацював і Трамп, і росіяни.
Дана тактика мешканців Кремля, явно загнаних в кут, грає на руку тим, хто цієї самої поляризації і домагався.
Поляризації, що базується на протиставленні лідера країни і досі зручного для режиму опозиціонера Алєксєя Навального. Його отруєння і злив людей і всієї ФСБ, що стояли за ним, суперниками в боротьбі за бюджет і владу з СВР, а потім і дозволили російським елітам, котрі рахують втрати через політику Путіна, запустити процес десакралізації президента на повну котушку.
Так що, якщо ці самі еліти не здуються і зможуть сформувати цілісну і логічну, зі зрозумілими простим росіянам причинами, структуру протесту, яка буде базуватися не тільки на фігурі Навального або палаці Путіна, то така-сяка перспектива повалити режим у них є.
