Митрополит РПЦвУ Антоній (Паканич) розповів російському виданню «Вести», що участь у великих геополітичних і політичних іграх має свою ціну, натякнувши на Вселенську патріархію.
Паканич впевнений, що ті, хто підтримує Православну Церкву України й Вселенського патріарха Варфоломія, той стрибає у прірву, «а на шляху вниз зупинитися однозначно не вийде».
«Чи розуміє керівництво відповідних Церков те, що участь у великих геополітичних і політичних іграх має свою ціну?», – ставить питання митрополит Антоній й сором’язливо відмовчується у яких геополітичних іграх бере участь РПЦ.
Антоній Звісно не згадує, як «вєжлівиє батюшки» допомагали захоплювати Кримський півострів й деморалізували військові українські частини своєю проповіддю «не стрелять в братєв христиан». Кожного тижня в Криму відбуваються благословення російських окупантів священниками так званої «УПЦ МП». Про те що діється прямо під носом Антоній не бачить, зате йому добре видно, що всі хто за ПЦУ вступають у «геополітичну гру».
Єрарх РПЦвУ спершу має відповісти на питання, чи може Онуфрій (Березовський) зватись православним, коли його єпископи благословляють бойовиків?. А також чи може російська церква нести добро, якщо російська армія вбиває українців? Хіба участь його колег-священників у окупації територій це не геополітична гра? Московська патріархія діє не тільки в Україні, але і в далекій Сирії «геополітику» РПЦ на собі відчувають сирійські діти.
30 вересня 2020 року у головному храмі Збройних сил Російської Федерації пройшли богослужіння, присвячені п’ятій річниці введення «російських миротворців у Сирійську Арабську Республіку».
На офіційному Сайті РПЦ зазначається, що за п’ять років бойових дій сирійські урядові війська за підтримки Військово-космічних сил РФ «звільнили більшу частину території країни». Також московська патріархія звітує, про понад 44 тис. бойових вильотів і знищення понад 121 тис. об’єктів терористів, але замовчує про вбитих російською армією тисячі мирних жителів та сирійських дітей.
У 2016 році патріарх РПЦ заявив: «Те, що сьогодні відбувається в далекій, здавалося б, Сирії, яка насправді далекою зовсім не є, це в буквальному сенсі наш сусід, — це і є захист Вітчизни». Кіріл також назвав антиурядові повстання та боротьбу курдського народу за незалежність «тероризм» який у випадку перемоги в Сирії, може «звичайно затьмарити життя нашого народу, принести нещастя і лиха […] Тому ця війна оборонна — не стільки навіть війна, скільки точковий вплив. Але, проте, це участь наших людей у військових діях, і поки ця війна має оборонний характер, вона є справедливою», — упевнений він.
За підтримки російських «миротворців» і їх «точкового оборонного і справедливого впливу» станом на березень 2018 р. у Сирії відомо про смерть 353 900 осіб, включно з 106 000 цивільних. Такі дані наводить Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR) – організація, що базується у Великій Британії, але має широку мережу спостерігачів на місцях. До цього числа не входять 56 900 осіб, які зникли безвісти та, за припущенням правоохоронців, також загинули. Представники SOHR також висловлюють здогадку, що близько 100 000 смертей не задокументовані.
Раніше ми повідомляли, про зв’язок патріарха РПЦ Кіріла і звірств ПВК «Вагнера» у Сирії. Варто зазначити що найманців ЧВК «Вагнера» зобразили на фресках Головного храму Збройних сил Російської Федерації, як борців з міжнародним тероризмом в Сирії. На їх честь у Росії навіть звели храм. Ми також писали про зв’язок ПВК Вагнера і моспатріархату. Через це РПЦ називають російською приватною військовою компанією в рясах.
Чому Паканич не згадує про цю геополітику РПЦ, яка коштує життю десяткам тисяч українців й сирійців та окупацією суверенних держав? Можливо його начальник Кіріл не дозволяє? Адже хіба патріарх Варфоломій займається благословенням окупаційних військ? Хіба Вселенська патріархія, а не РПЦ благословляла окупантів в Криму й Сирії? Але на думку служителя РПЦвУ саме Вселенська патріархія, а не РПЦ є гравцем в геополітичній грі. Хай навіть і так. Але ця «геополітична гра» Вселенського патріархату покликати звільнити Україну від вбивчих обіймів московського православ’я і саме тому волають такі жалісливі голоси російських єрархів й нагнітання ситуації збоку московської церкви. Відчувають свій крах. Вони, як сказав речник ПЦУ просто прикриваються канонами, але насправді схожі на законників які 2000 років тому розіп’яли Христа.
Антоній (Паканич) також лякає прихильників ПЦУ засиллям у церквах ЛГБТ пропаганди, яка за його словами вже маячить. «Чи зможуть вони відмовити певним зовнішнім силам, якщо ті зажадають забезпечити церковну підтримку процесам просування інтересів ЛГБТ?», – говорить він. Що тут сказати, як у самій РПЦ «голубих» вистачає і без участі в «геополітичних іграх», про що докладно писав богослов Андрєй Кураєв, якого РПЦ вигнала із своєї структури. Чого лиш вартий «голубий підрясник» Агафангел – митрополит в Одесі, якого нещодавно сам Кіріл (Гундяєв) з ювілеєм вітав. Паканичу погано знову просто видно. І цікаво як би він це пояснив і чи б визнав це «голубим засиллям в РПЦ», яке вже не маячить, а є реальністю московської церкви.
Натомість пропагандистські заяви Антонія (Паканича) про потуранню ЛГБТ розбиваються об об’єктивний стан речей. Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній у одному із коментарів сказав, що гомосексуалізм це гріх: «У нас є чітка позиція — не тільки Української православної церкви, а і Всеукраїнської ради церков — з приводу цього питання. Церква чітко розрізняє, де є гріх. Ми не можемо гріх назвати добром. Є людина, до якої ми ставимося з любов’ю. Але є гріх, який ми повинні присікати і говорити про нього відкрито. Є спосіб життя, який несумісний із християнськими поглядами. Тому є позиція Православної церкви, є звернення Всеукраїнської ради Церков, і в цьому питанні ми є непохитними. Тому що ми базуємося на основах Священного Писання, де чітко говориться про те, що це є гріхом. І ми не можемо як Церква назвати це добром. Тому люди повинні каятися в своїх гріхах, виправляти свої помилки. І якщо людина покається, якщо вона це визнає, то звичайно, вона може брати участь у таїнствах».
Як бачимо, Антонію дуже не сподобалось визнання Кіпрською Церквою ПЦУ і він видає нову порцію отрути і брехні, яка має на меті призупинити крах «руского міра». Проте з кожним новим визнанням ПЦУ крах московської церкви в Україні наближається.
Нагадаємо, Паканич висловився проти приїзду Вселенського патріарха Варфоломія в Україну і лякає релігійними протистояннями