29 липня 2025 року Вселенський Патріарх Варфоломій виступив з програмною промовою на зборах Всесвітньої ради релігій за мир у Константинополі, де торкнувся нагальних глобальних викликів і наголосив на необхідності духовного фундаменту для їх подолання.
Про це повідомляє orthodoxtimes.com
Виступаючи в місті, «камені якого досі відлунюють століттями, коли ойкумена визначалася не як географічний простір, а як духовний горизонт», Патріарх підкреслив роль Вселенського Патріархату як свідка універсального покликання православного християнства. Він визначив основну кризу, з якою стикається людство, не лише як економічну нестабільність чи технологічний прогрес, а як «домінуючий, зазвичай не визнаний світогляд» — редуктивний матеріалізм, який ігнорує священний вимір, необхідний для процвітання людини.
Він процитував святого Григорія Ніського, сказавши: «Ніхто не може піднятися на ту висоту, де видно світло істини, якщо не зняти мертву і земну оболонку зі шкіри з основ душі… Це є справді те, що насправді існує, і розуміння цього є пізнанням істини».
Патріарх Варфоломій описав наслідки цього світогляду як глибоко екзистенційні та соціальні, що сприяють ізоляції, експлуатації та руйнуванню навколишнього середовища, розриваючи зв’язок людства зі Святим. Він стверджував, що міжрелігійний діалог — це не розкіш, а «неминуча необхідність, акт колективного опору» проти фрагментації сенсу в сучасному світі.
Він представив концепцію «Спільного священного світогляду», візіонерську структуру, покликану не замінити індивідуальні віри, а підкреслити спільну основу, де різноманітні релігійні переживання Священного сходяться, щоб протистояти матеріалістичному редукціонізму. Цей світогляд спирається на чотири стовпи:
- Священне як абсолютна реальність, що об’єднує всіх через Любов, Співчуття і Милосердя.
- Люди як істоти, що за своєю природою є взаємопов’язаними і реалізують свій потенціал через чесноти, засновані на Священній Любові.
- Суспільство як «сукупність цілісних людських істот», що підкреслює взаємність у таких інститутах, як сім’я, освіта та економіка.
- Земля та її мережа життя як священні, що вимагають поваги, вираженої через сталі практики.
Патріарх наголосив на важливості поєднання віри та науки, спираючись на квантову механіку та біологію, щоб кинути виклик механістичним поглядам і запропонувати «нову природну філософію», що гармонізує наукові та духовні пошуки.
Звертаючись до двох нагальних глобальних криз — боргової кризи та зростання штучного інтелекту — він підкреслив їх спільне коріння в матеріалістичній абстракції та корисності. Боргова криза поневолює народи та заперечує людську гідність, тоді як штучний інтелект ризикує звести людство до даних, загрожуючи свободі та творчості.
Патріарх Варфоломій наголосив на необхідності релігійних спільнот пропонувати позитивні альтернативи: солідарність та справедливість проти економічної абстракції та захист людської гідності проти технологічного редукціонізму. Він закликав до етики технології, заснованої на співчутті, відповідальності та повазі.
На завершення він розмірковував про історичне мовне розмаїття людства як відлуння біблійного Вавилону і сформулював «Спільний священний світогляд» як сучасну спробу створити «металінгвістичну» духовну єдність — не шляхом стирання відмінностей, а шляхом пошуку спільної мови священного, щоб разом протистояти глобальним викликам.
Він нагадав учасникам, що справжня єдність походить не від теологічного консенсусу, а від спільної відданості: «Ми зустрічаємося по суті не тоді, коли наші теології збігаються, а коли наші спільноти діляться хлібом з голодними, піклуються про хворих, захищають скривджених. Єдність формується у спільному опорі силам, які намагаються стерти людське обличчя».
Патріарх завершив закликом до дії: «Ми не покликані створювати нову глобальну релігію консенсусу. Ми покликані, кожен з позиції своєї віри, створити глобальний союз совісті, пророче свідчення, яке збереже відкритим горизонт трансцендентності у світі, якому загрожує задуха в межах матеріального».
Він підтвердив, що справжній мир ґрунтується не лише на спільних переконаннях, а й на спільній любові до людства та повазі до таємниці єдиного Бога.
