У період Великого посту, коли віра вимагає від нас відмови від мирських благ та поглибленої духовної роботи, Митрополит Епіфаній наголошує: покаяння – це не просто сум чи розкаяння, а справжня трансформація душі, яка веде до спасіння. За його словами, «покаяння – це внутрішнє оновлення, коли людина, усвідомивши згубність своїх вчинків, робить свідомий вибір відмовитися від гріха та віднайти шлях до Бога».
На думку Митрополита, час посту має стати не лише періодом відмови від матеріальних задоволень, але й нагодою для глибокої внутрішньої роботи. Церква вчить, що лише через істинне покаяння, що включає в себе свідоме відкидання гріха, можна знайти духовне звільнення. «Покаяння – це лікарня для душі», – зазначає він, підкреслюючи важливість Таїнства сповіді, яке дає змогу кожному повернутися до Бога з чистим серцем.
Особливе місце у духовному житті вірян займає Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського, що з року в рік нагадує про необхідність внутрішнього пробудження. Протягом перших чотирьох днів Святої Чотиридесятниці цей богослужбовий твір звучить як заклик до свідомості, пробудження від гріховного сну і надії на нове життя.
Митрополит Епіфаній закликає кожного не зволікати з покаянням: «Дозвольте собі відчути ту глибоку зміну, що відбувається в душі, коли ви усвідомлюєте свої помилки, відкидаєте гріх і наближаєтеся до Господа через піст, сповідь та молитву». Владика наголошує, що кожна людина несе свій тягар гріхів і що відмова від цього «багажу» через щире покаяння є єдиним шляхом до справжнього духовного звільнення.
Таким чином, Великий піст – це не лише період обмежень, але й час, коли кожен має можливість переосмислити своє життя, очистити душу і з новою вірою крокувати до Бога. Справжнє покаяння відкриває двері до спасіння і дарує сили для внутрішнього відродження, яке так необхідне в наш час.
