Патріарх Московський Кіріл виступив з проповіддю в храмі Алєксандра Нєвского, де розвинув тезу про історичний вибір князя між Ордою та Заходом.
У своєму зверненні, яке майже дослівно повторює його проповідь дворічної давності, ієрарх представив розгорнуту інтерпретацію дій Нєвского.
Про це повідомляє ресурс Християни проти війни.
Кіріл підкреслив, що князь свідомо обирав співпрацю з Ордою, оскільки її завойовники, на його думку, не загрожували духовним основам руського народу. Натомість західні загарбники, за словами патріарха, мали на меті повне “переформатування” руських земель.
“Алєксандр Нєвский їздив до Золотої Орди, бо Орда панувала тоді над Руссю, возив туди подарунки, – зазначив Кіріл. – Чому ж він кинув усі сили на те, щоб зупинити нашестя іноплемінних із Заходу? Відповідь дуже проста. Ординському хану потрібні були наші матеріальні багатства — ось Алєксандр Нєвский і возив йому подарунки, як належить високому начальнику, знаючи, що все це тимчасово й минуще. Тому що ординці не посягали на головне — на душу нашого народу, на його світогляд, на все те, що було основою нашого буття. А от коли із Заходу пішли іноземні полки, святий Алєксандр, будучи тоді князем Новгородським, з усією очевидністю усвідомив, яка колосальна небезпека загрожує Русі. Адже їм насамперед душі наші були потрібні, або, висловлюючись сучасною мовою, вони прагнули переформатувати Русь, підкорити її Заходу — ось у чому полягала головна задача тогочасної навали чужинців на землю Руську.
Великий князь розумів, що це і є найстрашніша небезпека, гірша від будь-якого ординського полону: там потрібні наші кишені та шлунки, а тут — наші душі та наша національна самосвідомість. Воно мало бути зруйноване цією іноземною силою, і назавжди, як думали загарбники, Росія мала стати васалом Заходу з усіма страшними наслідками: знищенням державності, винищенням ресурсів, повним знищенням російської національної самосвідомості і, звісно, віри православної”- сказав Кіріл.
Проповідь Гундяєва знову актуалізує історичний наратив про протистояння різних цивілізаційних впливів та виправдовує історичний вибір на користь східної орієнтації.
