Святитель Миколай Чудотворець, архієпископ Мир Лікійських, є одним із найбільш відомих та шанованих серед українців святих. Його доброчесність та смирення відомі нам із Передання: ми знаємо, як велику спадщину, що залишилася йому від батьків, він роздавав нужденним, як таємно допомагав потребуючим, розраджував тих, хто звертався до нього.
Про це розповідають в ПЦУ.
Він направду є великим прикладом чеснот, які має розвивати у собі справжній християнин. І найперше він виявляв свою глибоку віру в любові до Бога та ближніх.
«Ви – світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі. Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5: 14-16) – навчає нас Спаситель.
Святитель Миколай своїми діями завжди ніс та духовно продовжує нести світло у наш світ. Він просив у Господа допомоги – та водночас трудився сам на благо інших з усіх своїх сил. Відома історія про те, як, дізнавшись про несправедливе засудження трьох невинних воєвод, святитель Миколай – який на той час уже був доволі похилого віку – поспішив через усе місто на місце страти, аби власноруч зупинити її. Він вирвав меча з рук ката і сказав, що готовий померти замість засуджених. Святитель Миколай робив усе від нього залежне, аби сотворити добро. Сотворити чудо, на яке здатна людина праведна в межах своїх немічних сил.
Тож навчаймося цього в святителя Миколая, пам’ять якого вшановуємо сьогодні. І нехай Господь благословляє нас та допомагає нам в усіх наших добрих справах, до яких ми докладатимемося з усіх своїх людських сил!