У посланні Вселенському Патріархові з нагоди вшанування Небесного покровителя святого апостола Андрія Первозванного Папа Франциск підтверджує незворотне зобов’язання Католицької Церкви ступати дорогою діалогу.
Про це передають Новини Ватикану.
«Відзначення цієї важливої події, безсумнівно, зміцнить зв’язки, які вже існують, і заохотить усі Церкви до оновленого свідчення в сучасному світі. Живе братерство і свідчення, яке дають християни, також може стати посланням для нашого світу, що страждає від війни і насильства», – таке значення, за словами Папи Франциска, матиме відзначення у наступному році 1700-річчя першого Вселенського Собору, що відбувався в Нікеї. Про це йдеться у посланні, яке Єпископ Риму передав Його Всесвятості Патріарху Вартоломею І, з нагоди престольного свята Константинопольського патріархату.
Як і щороку, на відзначення свята святого Андрія Первозванного до Стамбула прибула делегація з Ватикану. Її очолив кардинал Курт Кох, Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами. Делегація Святого Престолу взяла участь в урочистій Божественній Літургії 30 листопада 2024 р., яку в Патріаршому храмі святого Юрія на Фанарі очолив Вселенський Патріарх Вартоломей І, а також мала зустріч з Патріархом та бесіду з членами Синодальної комісії, відповідальної за стосунки з Католицькою Церквою.
На дорозі до повного сопричастя
У посланні, яке було зачитане наприкінці урочистої літургії і яке кардинал Кох передав Патріархові, Папа Франциск, склавши побажання всіляких благ за заступництвом святого Андрія, «першого з покликаних і брата святого Петра», зупинився на тому, що 21 листопада припадала 60-а річниця від проголошення декрету «Unitatis redintegratio» Другого Ватиканського Собору, яким було позначено офіційне приєднання Католицької Церкви до екуменічного діалогу. За його словами, діалог з Православною Церквою «є та залишається особливо плідним», а першим з його плодів є «відновлене братерство». «Однак те, що Unitatis redintegratio визначає як кінцеву мету діалогу, тобто повне сопричастя між усіма християнами, які поділяють одну Євхаристійну чашу, ще не реалізовано навіть з нашими православними братами і сестрами», – визнає Папа Франциск. За його словами, тисячолітній поділ неможливо здолати за кілька десятиліть, зрештою, як стверджують деякі богослови, «мета відновлення повного сопричастя має незаперечний есхатологічний вимір, оскільки шлях до єдності збігається зі шляхом спасіння, вже дарованим в Ісусі Христі, в якому Церква повноцінно візьме участь лише наприкінці часів». Однак, це не означає, «що повинні втрачати з поля зору остаточну мету та втрачати надію, що така єдність може бути досягнута». «Католики і православні, – додав він, – ніколи не повинні переставати молитися та разом трудитися над тим, щоб приготуватися до прийняття Божого дару єдності».
У школі синодальності
Далі Єпископ Риму підкреслює, що «незворотне зобов’язання Католицької Церкви ступати дорогою діалогу» було підтверджене нещодавньою Асамблеєю Синоду єпископів. На його думку, «імпульс до оновлення практики синодальності в Католицькій Церкві безсумнівно сприятиме взаєминам з Православною Церквою». Святіший Отець підкреслює, що під час праці Асамблеї панувала «атмосфера справжнього та відвертого діалогу», й у світі, який розривають протистояння та поляризація, учасники «зуміли слухати одні одних без засуджування». «Слухати, не засуджуючи, повинно бути також способом, з яким католики і православні продовжують свій шлях до єдності», – пише він, дякуючи за участь в Асамблеї делегата Константинопольської Церкви.
Знак для світу, що страждає від поділів і протистояння
Врешті, у своєму листі до Патріарха Вартоломея Папа Франциск згадує про те, що наближається 1700-річчя першого Вселенського Собору в Нікеї, що стане «ще однією нагодою дати свідчення зростання сопричастя, яке вже існує між усіма тими, хто охрещений в імʼя Отця і Сина і Святого Духа». «Я вже неодноразово висловлював своє бажання могти відсвяткувати цю подію разом з Вами, і я щиро дякую всім тим, хто вже почав працювати над тим, щоб це зробити можливим. Цей ювілей стосуватиметься не тільки двох древніх Престолів, які брали активну участь у Соборі, але й усіх християн, які надалі сповідують свою віру словами Нікео-Константинопольського Символу віри», – пише Святіший Отець, висловлюючи переконання в тому, що відзначення цієї події «зміцнить зв’язки, які вже існують», а також стане посланням для світу, «що страждає від війни і насильства». «Щодо цього я з радістю приєднуюся до Ваших молитов за мир в Україні, Палестині, Ізраїлі та Лівані, а також у всіх тих регіонах, де точиться те, що я часто називаю “фрагментарною світовою війною”», – підсумовує Папа.
