Цього дня ми особливо вшановуємо цього великого угодника Божого, нагадує Волинська єпархія ПЦУ.
Він був зведеним братом Ісуса Христа, від першого шлюбу овдовілого праведного Йосифа; належав до дванадцяти апостолів. У тридцять чотири роки його обрали першим єпископом Єрусалима, де він служив протягом тридцяти літ.
Після вознесіння Спасителя апостоли розійшлися проповідувати Євангеліє в усі кінці світу. Яків сягнув заходу Європи, проповідував та навертав до Християнства в Іспанії, у той час «кінці світу».
Повернувшись до Палестини в 44 році, був ув’язнений царем Іродом та загинув мученицькою смертю. Ірод не поховав тіла Якова. Вночі учні апостола викрали його та, поклавши в саркофаг, перевезли до Іспанії. Святий Яків був похоронений у місцевості Іріа Флавія в таємному місці, в лісі.
Близько 814 року монах-відлюдник Пелайо мав там видіння. І ця місцевість отримала назву Кампус Стелла (поле зірки). Єпископ Теодомир, який дізнався про ту подію, провів розкопки та знайшов гріб із тілом апостола. Згодом король Астурії Альфонс проголосив святого Якова покровителем своєї держави і звів каплицю на тому місці. Нині мощі угодника перебувають у катедральному соборі міста Сантьяго-де-Кампостелла в Іспанії, що став одним із найбільших місць християнського прочанства.
Апостол Яків залишив цінну пам’ятку – соборне послання, яке увійшло до Святого Письма. Він також уклав чин Божественної Літургії, відомої як Літургія святого Якова, брата Господнього (у церквах візантійської традиції служиться рідко, лише в кількох місцях).