Росія активно втручається у вибори нового Патріарха Болгарської Православної Церкви, прагнучи просунути кандидатів, лояльних до Москви.
Про це повідомляє РІСУ із посиланням на Андрея Боґдановські з видання Balkan Insight.
Після смерті Патріарха Неофіта процес виборів супроводжується суперечками між проросійськими та антиросійськими єрархами. Російська Церква розірвала зв’язки з болгарськими єрархами, які брали участь у спільній літургії з українськими священиками, що ускладнює виборчий процес. Ця ситуація підсилює геополітичну напруженість у регіоні.
Як зазначає Андрея Боґдановські, дискусія щодо Української Церкви продовжує впливати на болгарські патріарші вибори, викликаючи розколи в Синоді і в болгарському суспільстві в цілому. З наближенням виборів Москва посилює тиск на Софію.
Митрополит УПЦ МП Лука 4 червня написав листа, в якому попросив болгарських єрархів не визнавати автокефалію Православної Церкви України. Він заявив, що це може підштовхнути Православну Церкву до розколу, більшого за розкол 1054 року, маючи на увазі рік історичного розколу між Римом і Константинополем. Горан Благоєв, болгарський журналіст та історик, сказав, що Російська Церква явно глибоко зацікавлена в майбутніх виборах. «У минулому колишній Патріарх Неофіт враховував позицію Російської Церкви в таких питаннях, як незалежність ПЦУ і питання македонської автокефалії. Попередній Патріарх Максим також був тісно пов’язаний з Росією. Інтерес Російської Церкви зараз полягає в тому, щоб бачити нового болгарського Патріарха, який буде близьким до Росії і захисником російських інтересів. Російська Православна Церква починає втрачати позиції в Болгарії, тому вона пропонує підтримку тим митрополитам, які залишаються на російській стороні», — пояснив він.
Благоєв стверджує, що один із способів оцінити вплив Росії у Болгарській Церкві — це подивитися, хто не засудив російську агресію в Україні. «Один з них — митрополит Ловечський Гавриїл, який у 2022 році співслужив з митрополитом Антонієм, який очолює Відділ зовнішніх зв’язків РПЦ. Інший — митрополит Відінський Даниїл», — розповів він. Водночас минулого року Болгарія вислала з Софії російського архимандрита Вассіана Змєєва разом з двома іншими представниками РПЦ за підозрою у шпигунстві, назвавши їх загрозою національній безпеці країни.
Найбільшим пріоритетом для нового Патріарха має стати наближення Церкви до її вірян, вважає Горан Благоєв. «Незважаючи на високу довіру до Церкви як інституції, Церква має дуже мало соціальних проектів, які є спорадичними в її єпархіях і не інтегровані в більшу концепцію», — сказав він. Але, так чи інакше, новому Патріарху також доведеться зайняти чітку позицію щодо триваючої російської агресії в Україні — в тому числі і щодо гострого питання визнання Православної Церкви України.
Благоєв сказав, що Болгарська Церква додала собі проблем у 2017 році, коли не спромоглася визнати Македонську Церкву. Не менш важливим, за його словами, буде зменшення впливу політики на життя Церкви. Додамо, що це особливо важливо у тому контексті, що водночас із агресією проти України Росія намагається дестабілізувати Балкани, зокрема роз’ятрюванням ран балканських воєн дев’яностих років, розпалюванням міжетнічної та міжрелігійної ворожнечі, часто використовуючи церковні справи для поляризації суспільства.