На другий день після свята Стрітення Господнього Свята Церква згадує пам’ять святого праведного Симеона Богоприїмця та святої пророчиці Анни.
Про це нагадує Вінницько-Барська єпархія ПЦУ.
Давні пам’ятки доносять до нас історію праведного старця Симеона, який удостоївся зустріти в Храмі Богонемовля. Він був родом із Єгипту і входив до числа сімдесяти двох єврейських мудреців, які перекладали давньоєврейське Святе Письмо грецькою мовою;
Симеонові випало перекладати Книгу пророка Ісаї. Дійшовши до визначного місця, де пророк провіщає народження Христа від Діви, кажучи: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл. (Ic. 7:14), збентежений перекладач взявся за ножика, щоб витерти слово «діва» і написати замість нього «молода жінка»;
Тієї ж миті йому з’явився ангел Господній і не дозволив змінювати священний текст. Посланець пообіцяв Симеонові, що той не знатиме смерті, доки не побачить і не торкнеться Месії, народженого від Діви;
З того часу минуло понад двісті років, але престарілий Симеон продовжував жити, як йому і було провіщено. Коли ж нарешті Пресвята Богородиця принесла Христа до Єрусалимського храму, Дух Божий відкрив старцю, що настав час здійснення обіцяного. Симеон поспішив до Храму і, взявши Дитину на руки, сказав Богові від усього серця: Нині відпускаєш раба Твого Владико, за словом Твоїм у мирі, бо бачили очі мої спасіння Твоє… (Лк. 2:29-30);
Дійсно, за кілька днів старець спочив у мирі. Його мощі вшановували в Константинополі, у церкві в ім’я святого Іакова, збудованій за часів імператора Юстина;
Пророчиця Анна, донька Фануїла, з коліна Асирового, мала тоді вісімдесят чотири роки. Після передчасної смерті свого чоловіка вона все своє життя провела у Храмі, очікуючи пришестя Спасителя;
Анна була прообразом тих святих удовиць, дів та черниць, які нині полишають усі мирські турботи, аби постійно перебувати у Храмі Господньому, очікуючи приходу Спасителя.
