Саме геєну вогненну, як місце відплати та мук, Писання обіцяє нерозкаяним грішникам, душогубам, зокрема і таким як ті, хто вбиває мирний український народ. Всіх їх, грішників, неправдомовців, вбивць і душогубів, очікує вічна відплата в геєні вогненній, яка приготовлена для слуг диявола.
Що це за геєна? І чому вогненна? ПЦУ пояснює на своїй сторінці в соцмережі.
Геєна – не абстрактний термін на позначення пекла, це цілком конкретний топонім. Сучасне слово «геєна» прийшло до нас з грецького перекладу арамейського «гехіннам», яке, в свою чергу, перегукується з єврейським ім’ям Хінном (Енном, чи Генном). Так колись називалася долина якихось «синів Еннома», що знаходилась на півдні від Єрусалима. Там у старозавітні часи ідолопоклонні юдеї спалювали своїх дітей та приносили інші жертви перед ідолами ложних богів Ваала й Молоха. Про це є згадки у старозавітних книгах.
Цар Іосія в 620-х роках до Різдва Христового скасував ці жертвопринесення, а саме місце осквернив, щоб уникнути відновлення там мерзенного ідолослужіння. Згодом це місце перетворилось на сміттєзвалище Єрусалима, куди серед іншого кидали й трупи загиблих тварин, тіла страчених злочинців, яких вважали негідними поховання. Щоби звалище не стало розсадником зарази, все скинуте туди спалювалось, через що вогонь горів там майже постійно. Так ця долина стала реальним місцем смерті, нечистот, смороду, їдкого диму і всепожираючого вогню.
У книгах пророків це місце вважалося проклятим: долина «синів Енномових» згадується в Книзі пророка Єремії, Книзі пророка Ісаї. В апокрифічній книзі Еноха (III-II ст. до Р. Х.) долина Генном розглядається як місце останнього суду. А згодом стає і чітким символом пекла.
В Новому Завіті грецьке слово γέεννα вживається 11 разів, причому 9 з них – у Євангеліях від Матфея та від Марка. Позначає воно пекло, місце вічних мук, «де черв не вмирає і вогонь не вгасає» (Мк. 9: 44). У святоотцівських творах геєна теж визначається як місце мук диявола і всіх людей, які жили неправедно. Зображення геєни вогненної є одним з елементів іконографії Страшного суду.
«І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні» (Мф. 10: 28).
