За радянських часів влада стежила за тими, хто підтримував українські традиції та святкував Різдво в церкві.
Про це розповів архієпископ Тернопільський і Бучацький Православної церкви України Тихон.
“Ми писали завжди в школі твір на тему “Як ти провів Різдво”. Треба було відповісти на запитання, що таке Різдво, де ти був, в чому ти брав участь. І то був такий своєрідний твір-анкета. Їх ми писали на окремих листках і ці листки потім забирали. Було це в старших класах і саме після Різдва Христового. Пригадую, якось запитував директор школи, чи то правда, що я брав участь у вертепі. Я казав, що так, бо їздив до бабусі в село. То пізніше запитували, в яке саме село, як звати дідуся й бабусю, де вони працюють, чи вже на пенсії. Цікавилися, що саме ми робили на свята, хто нам це сказав робити, чи ми вирішили самі чи, може, батьки так сказали”.
За словами архієпископа Тихона, попри заборони таких заходів у радянські часи, саме в дідусів і бабусь по селах гуртувалися діти і молодь та активно колядували.
Різдво, яке найбільше йому запам’яталося, він відзначив у Києві в Михайлівському Золотоверхому соборі.
“У 2007 році я приїхав до Києва, зустрівся з братією Михайлівського Золотоверхого монастиря. Це було найбільше одухотворення, наймилозвучніший спів, найвеличніший дух Різдва. Монахи зібралися після Великого надвечір’я у вівтарі з намісником монастиря, і ми всі колядували, з колядою йшли на вечерю. Це такий був такий особливий святковий дух”.
За словами архієпископа, цей рік спільного святкування Різдва за новим церковним календарем, стане переломним.
“Це такий буде рік переломний, але буде зрозумілий. Слава Богу, в нашій єпархії, як таких проблем з цим питанням не було і немає. Звичайно, священнослужителям треба працювати з парафіянами і розмовляти з ними, знаходити спільну мову. Чим швидше ми будемо в одному ковчезі з помісними церквами, тим скорішим буде повноцінне визнання”.
