У четвер, 23 листопада, в Неаполі Вселенський патріарх Варфоломій отримав ступінь почесного доктора богослов’я від Папської школи Південної Італії на спеціальній церемонії з нагоди початку нового академічного року.
У заході взяли участь видатні особи, включно з римо-католицьким архієпископом Неаполя, єрархами, духовенством, професорами університету, мером міста та відомими студентами, повідомляє orthodoxtimes.com
Виголошуючи свою промову італійською мовою, Вселенський патріарх заглибився у значення міжцерковного та міжхристиянського діалогу. Він розмірковував про історичні події, такі як спроби примирити Схід і Захід після розколу 1054 року та сумні наслідки політики «унії», охарактеризувавши її як «одну з найпохмуріших сторінок церковної історії другого тисячоліття, що залишила тривалу напругу в міжцерковних взаєминах».
Він звернув увагу на ключові моменти 20-го століття, зокрема на історичні патріарші енцикліки 1902 і 1920 років, які спрямували Екуменічний рух і формування Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ). Він також згадав свого далекоглядного попередника патріарха Афінагора, який у своїй Енцикліці 1952 року запросив усі Помісні Православні Автокефальні Церкви взяти участь у ВРЦ.
Потім Вселенський патріарх згадав про ініціативи та зусилля, вжиті Вселенським Патріархатом для сприяння діалогу після його вступу на Патріарший престол Константинополя в 1991 році. Він окреслив чотири основні напрями: 1) Видима єдність Православної Церкви 2) Діалог і співпраця із всіма християнськими Церквами 3) Діалог і співпраця з релігіями світу і головним чином з юдаїзмом та ісламом 4) Справедливість, мир, єдність людства та охорона природного середовища.
Завершуючи свою промову, він наголосив на важливості діалогу для «сприяння збагаченим стосункам, нічого не применшуючи». Він підкреслив «постійні зусилля Константинопольської Церкви щодо чесного діалогу, повного любові, щоб подолати розбіжності між християнами з метою протидії фанатизму та конфліктам».
«Ми переконані, що „мир Божий вищий від усякого розуму“ (Фил. 4.7), а також, що „любов довготерпить і милосердя; любов не заздрить; любов не хизується, не надимається; не знущається, не шукає свого, не гнівається, не надумує зла, не радіє з кривди, а радіє з правди; усе зносить, у все вірить, усього сподівається, усе терпить“. (1 Кор. 13, 4-8)», — наголосив він.
У середу, в перший день свого візиту до Неаполя, Вселенський патріарх виголосив промову італійською мовою під час екуменічної молитви, що відбулася в католицькій базиліці Пресвятої Марії. Він висловив занепокоєння з приводу сучасного напрямку людства, посилаючись на використання імені Бога для виправдання звірств, зокрема згадуючи війну в Україні та кризи пов’язані із біженцями по всій Європі, включаючи Італію. Він запитав, як ті Церкви, керівники яких «не мають мужності сказати війні „ні“, зможуть оспівувати радість Різдва».
Він також звернувся до біженців, які знайшли притулок у Вірменії, змушених покинути свої землі, свої домівки, свої святі місця, а також до всіх наших співвітчизників у світі, які переживають подібну ситуацію. «Люди ігнорують такі речі, коли немає геополітичних чи економічних інтересів. Але плач наших братів і сестер — це також і наш крик», — зазначив Вселенський Патріарх. Він також згадав трагічні події, які знову розгортаються на Святій Землі. «Але рішення полягає не в варварстві проти невинних людей і не в знищенні життів інших невинних людей, включаючи дітей», — додав він. Патріарх підкреслив, що «діалог і мир переважають над непорозумінням, а війна і несправедливість руйнують людську гідність».
