У першій історичній столиці Чорногорії м. Цетінє 3 вересня 2023 р. відбувся Всечорногорський церковно-народний Собор автокефальної Чорногорської Православної Церкви, яка не має канонічного визнання. На ньому було ухвалено рішення “за станом здоров’я” відправити на спокій 84-річного митрополита Михайла (Дедеїча) та обрати на його місце новим Предстоятелем ЧПЦ більш молодого єпископа Отстрозько-Нікшицького Бориса (Бойовича).
Як повідомляє РІСУ, у зібранні взяли участь духовенство, чернецтво та миряни цієї юрисдикції, загалом понад 200 осіб.
Як відзначив присутній на Соборі журналіст Олександр Солдатов, новообраний митрополит під час зібрання оголосив курс “домогтися визнання Матері-Церкви Константинопольської” і включити ЧПЦ до Всесвітньої Ради Церков і Конференції європейських Церков”.
Митрополит Борис зазначив, що метою запроваджених змін є “якомога швидше сформувати Митрополичу Раду, відновити роботу Священного Синоду і прийняти рішення, які виведуть ЧПЦ з кризи. Ми повинні прийняти Статут, який більше нікому не дасть можливості блокувати роботу Церкви”, — зазначив він.
Прихильники митрополита Бориса зазначають, що “Статут Церкви фактично не діяв, Синод не збирався в повному складі з 2019 року, а Собор Митрополії не проводився більше 10 років”, — повідомляє сайт Portalanalitika.
Водночас, згідно з повідомленням Олександра Солдатова, відправлений на спокій 84-річний колишній Предстоятель ЧПЦ Михайло (Дедеїч) “цього акту не визнав”, хоча, “схоже, за ним не пішов жоден клірик або парафія і без того нечисленної Церкви”.
Інший єрарх ЧПЦ та колишній єпископ греко-старостильного «Синоду Протистоячих» Симеон (Мініхофер), який мешкає у Відні, зайняв окрему позицію і наразі не пристав ані на сторону митрополита Михайла, ані на сторону новообраного митрополита Бориса. На думку експертів, це свідчить про кризу в ЧПЦ, яка або поглибиться ще більше, або буде подолана канонічним шляхом.
Раніше в соцмережах повідомлялося, що 84-річний Михайло Дедеїч через похилий вік почав ухвалювати “рішення сумнівного характеру, які суперечили одне одному”.
Серед іншого, не так давно він від імені ЧПЦ звернувся письмово до т.зв. “Православної Російської Церкви” (інша назва “ЦРО ІПЦ”), очолюваної колишнім полковником Головного розвідувального управління РФ, а нині невизнаним “митрополитом всеросійським” Серафимом Мотовіловим (Прокоп’євим), з проханням прийняти ЧПЦ у спілкування. Ця російська нечисленна неканонічна течія не тільки не визнана жодною з Православних Церков, а й вирізняється особливою “екзотичністю” і, крім усього іншого, підтримує війну Росії проти України, а на окупованих українських територіях намагається створювати свої єпархії. Звернення Михайла (Дедеїча) до цієї неканонічної групи викликало різкі протести серед духовенства ЧПЦ, яке прагне визнання автокефалії та встановлення спілкування зі Вселенським Патріархатом.
Як зазначають експерти, особистість митрополита Михайла (Дедеїча) була однією з перешкод для діалогу про визнання автокефалії Чорногорської Православної Церкви, оскільки раніше, в 1997 р., його заборонив у служінні Синод Вселенського Патріархату, а пізніше взагалі позбавив його сану.
Новообраного Предстоятеля ЧПЦ митрополита Бориса (Бойовича) висвятили на єпископа ЧПЦ 2019 року.
Йому трохи більше 40 років. Богословську освіту він здобув у Київській православній богословській академії УПЦ КП. У сані священика ЧПЦ служить із 2006 р., вільно володіє українською, італійською та російською мовами. Чернечий постриг і сан архимандрита отримав в УПЦ КП у Києві у 2016 р.
Його двоюрідний брат Кирил (світське ім’я Мілан Бойович) є єпископом Буенос-Айреса, Південної та Центральної Америки Сербської Православної Церкви. Борис (Бойович) є прихильником діалогу ЧПЦ з Вселенським Патріархатом та іншими канонічними Помісними Православними Церквами, у чому його підтримує більшість духовенства ЧПЦ. Після початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну він виступив із засудженням війни, назвавши в ефірі радіостанції AntenaM те, що відбувається, “окупацією, яку Росія вчинила щодо України”.
“Стільки схожості між українським і чорногорським питаннями. У них намагалися знищити мову, національну ідентичність, Церкву, але з цього нічого не вийшло. Важка ситуація, але український народ, який зумів подолати багато негараздів, сильний. У них сильна національна самосвідомість, і вони виживуть за допомогою всіх нас і західних держав”, — зазначив він.
Як відомо, Чорногорська Православна Церква мала канонічну автокефалію з 1603 по 1920 рр. Втрата автокефалії Чорногорської Церкви сталася в 1920 р. після включення Чорногорії до складу Королівства сербів, хорватів і словенців. Відновлено автокефалію в 1993 році. Єрархічна спадкоємність у ЧПЦ була відновлена за допомогою болгарського митрополита Пимена (Енева) та інших єрархів альтернативного Синоду Болгарської Православної Церкви. До 2018 року ЧПЦ перебувала у спілкуванні з Українською Православною Церквою Київського Патріархату, а також з Білоруською Автокефальною Православною Церквою в діаспорі.
