Керуючий справами УПЦ (що в єдності із РПЦ) митрополит Антоній Паканич в коментарі порталу «Православная Жізнь» заявив, що перхід на новоюліанський календар є однією із вимог «прогресивної громадськості» до Церкви. І хоча Паканич визнає, що питання календаря не належить до догматичної площини, а сам новоюліанський календар (якого Антоній називає різновидом григоріанського) є більш точним, проте вводити його в богослужбове життя як Паканич, так і, фактично очолювана ним, релігійна організація не збираються.
Однією із головних причин такого несприйняття новоюліанського календаря є його «автор», тобто Константинопольський Патріарх Мелетій IV (Метаксакіс) (1871 – 1935). Як зазначає Антоній, сам Патріарх Мелетій запам’ятався, як «своїми інтригами, підробками, захопленням чужих канонічних територій, підтримкою обновленців та багатьма іншими вельми непристойними діяннями». Введення ним новоюліанського календаря, на думку Паканича, було вмотивовано «не стільки бажанням дати Церкві точніше літочислення, а більше політичними розрахунками на унію з Англіканською Церквою».
Паканич нагадує, що багато політичних проектів Патріарха Мелетія не здійснились. «Але головне його дітище, новий календар, у частині Православних Церков прижився, хоча теж не без проблем» – наголошує митрополит.
Такий аргумент, у вигляді нарікання на автора, виглядає доволі абсурдно. Адже новоюліанський календар був розроблений не лише Патріархом Мелетієм, але цілою групою православних богословів і астрономів. Під час роботи над ним було використано наявні на той час астрономічні дані, і використано належні розрахунки, що власне і відрізняє його від григоріанського, і робить більш точнішим.
Окрім цього, Паканич навмисно замовчує і той фак, що працюючи над календарною реформою, Константинопольський Патріархат проводив консультації із всіма Помісними Церквами, включаючи і російську. Кожна з них погодилась з необхідністю цієї реформи. Офіційні документи і переписки тих часів є у вільному доступі в мережі інтернет. Ознайомившись із ними, можна переконатись, що введення новоюліанського календаря було не якоюсь забаганкою Константинопольського Патріарха, а становило нагальну потребу.
Тому називати новоюліанський календар різновидом григоріанського чи політичним проектом будь-кого із патріархів є м’яко кажучи проявом некомпетентності чи малограмотності.
З іншого боку доволі іронічно виглядає така позиція православного митрополита (!), що відкидає календар розроблений православними дослідниками, який схвалений і використовується у більшості Помісних Церков, натомість відстоює календар розроблений язичницьким римським імператором Юлієм Цезарем.
Окрім цього варто наголосити, що у час зміни календаря, а саме у 20-х роках минулого століття старий стиль використовувався не так, як це зараз роблять Паканич і його колеги. Тоді він був реальним, і це відрізняло православні країни, які за ним жили від більшості країн Європи, які на тоді і тепер живуть за григоріанським календарем. Все це вносило відповідні труднощі у побуті. Наприклад, якщо хтось сів на потяг в одній країні 7 січня, а приїхав в іншу 25 грудня, все це неодмінно призводило до плутанини. Тому введення новоюліанського мало і більш практичну сторону, адже воно облегшувало комунікацію між православними і країнами іншого віросповідання. Проте на думку Паканича, це було бажанням унії.
Насправді, як Антоній так і вся УПЦ (що в єдності із РПЦ) живуть не за старим юліанським календарем, а за адаптованим під юліанський григоріанським-католицьким-світським календарем.
Зараз же як Паканич так і УПЦ (що в єдності із РПЦ) нібито і використовують старий юліанський календар, але ж насправді за ним не живуть! І всі свята, і їх дати, які вони відстоюють вже давно адаптовані до світського григоріанського, тобто католицького календаря. Як сам Антоній, так і ніхто з його колег на своєму офіційному сайті ніколи не напише, що він звершив службу Різдва Христового 25 грудня, а завжди вкажуть 7 січня.
У всіх церковних лавках УПЦ (що в єдності з МП) приймають молитви на сорок днів (так званий сорокоуст) за світським григоріанським календарем, а не за старим юліанським-язичницьким, за яким вони нібито живуть! Якщо зайти у будь-який їх храм і запитати, як у священника так і бабці-клікухи яке сьогодні число, то вам назвуть саме світську дату, а не церковну, та її саму мало хто зможе згадати!
Та і всі свої справи, поїздки, богослужіння, зібрання Синодів, Соборів все робиться за світським григоріанським календарем. І нікому не спадає на думку робити це за тим юліанським календарем, за яким вони нібито і досі живуть. Чому? Адже це просто абсурдно! Проте не зважаючи на всю безглуздість і невідповідність до реалій життя, як Паканич так і його прибічники і далі будуть відстоювати цей примарний календар, тим самим живучи в самоомані, і вводячи в неї інших.
