У зв’язку з неспровокованим і непередбаченим вторгненням Російської Федерації в Україну, що триває вже другий рік, наслідки цього нападу відбилися на всіх аспектах життя в Україні. Після невдалої спроби швидкого захоплення країни російські війська зосередилися на знищенні якомога більшої частини цивільної інфраструктури України. Лікарні та школи, супермаркети, залізниці, аеропорти, автобусні станції, багатоквартирні будинки, навіть ізольовані села – усе це було розбомблено та перетворено на руїни.
Поки росіяни можуть сіяти хаос в країні, український дух живе. Благодаттю Божою та рукою допомоги небайдужих громадяни України, які борються, змогли вистояти та встояти під час натиску агресії, пише сайт УПЦ США.
Робота через протопресвітера Костянтина Кузєцова Православної Церкви України, з благословення митрополита Антонія, Першоєрарха Української Православної Церкви США та Діаспори, архиєпископа Даниїла, Правлячого архиєрея Західної Єпархії УПЦ США та голови Консисторії, відіграла важливу роль у забезпеченні вкрай необхідних речей для тих, хто страждає.
Щодня люди збираються й шикуються в чергу, щоб прийняти пожертви, без яких вони б інакше не обійшлися. Матерям з немовлятами видають необхідні пелюшки, дитячі суміші та інші товари для маленьких дітей. Люди похилого віку запасаються соліннями та консервами, пакетами макаронів, рису, теплими пальтами. Кожен отримує запаси мила, шампунів, засобів для чищення та безцінних пляшок води.
Якщо є потреба, знаходять спосіб заповнити її якнайкраще під час війни, коли лінії постачання знаходяться в руїні, а товари важко дістати. Жінка розплакалася, коли їй вручили переносну пічку з пальним. Її дім був без електрики місяцями, і її сім’я виживала на сухих відходах і холодних консервах. Щось таке просте, як плита, дало цій жінці нову надію, оскільки вона знову відчула себе людиною та змогла приготувати гарячу їжу для своїх дітей.
Поки мешканці міста борються, внутрішньо переміщені особи борються ще більше. Залишивши свої зруйновані будинки та зруйновані життя, несучи все своє мирське майно в парі мішків, вони намагаються зібрати шматки, сидячи в покинутих будинках, розбомблених будівлях, у будь-якому місці, де вони можуть знайти притулок на ніч. Саме життя цих людей залежить від пожертв інших.
Отець Костянтин разом із дружиною Наталією часто їздять у охоплені війною райони, щоб забезпечити тих, хто найбільше потребує стандартного забезпечення продуктами харчування та засобами гігієни. Численні генератори були доставлені незважаючи на триваючі обстріли та авіаудари. Робота Господа має тривати, навіть якщо виють сирени. Окрім їжі та води, інвалідам та людям похилого віку доставляють необхідні медичні засоби.
Від доброти та щедрості інших виграють не лише мирні жителі, а й захисники України. Військові вдячні, отримуючи медичні препарати, консерви, шкарпетки, ліхтарики, черевики, джгути, ковдри та цінні пакунки зі смаколиками, які приготували місцеві волонтери. Шматочок шоколаду, який раніше вважався само собою зрозумілим, тепер нагадує маленький смак раю, який нагадує про щасливі часи, сміх із родиною та безтурботні минулі дні.
Наша мета і місія, дана нам Господом, полягає в служінні іншим, як Він Сам служив. Завдяки щедрим пожертвам єрархів, духовенства та вірних Української Православної Церкви США ці запаси стали доступними для стражденного народу України. Багато речей, які ми сприймаємо як належне, визначають нашу людяність. Їжа, доступ до чистої води, опалення, шоколад тощо. Яким би було ваше життя без чогось такого простого, як шматок мила?
Війна триває, і потреба в допомозі зростає, оскільки Росія знищує все більше невинних життів. Будь ласка, пожертвуйте до Українського фонду гуманітарної допомоги УПЦ США. Кожен долар допомагає повернути почуття людяності людям, які героїчно протистоять жорстокому вторгненню та захищають право світу на свободу.
