6 серпня в Чернігові у козацькому кафедральному соборі Святої великомучениці Катерини ПЦУ, відповідно вимог карантину та рекомендацій Чернігівської облдержадміністрації, була відслужена традиційна панахида за усіма воїнами, які загинули в боях за незалежність України в липні 2020 року.
Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, Чернігівська єпархія ПЦУ, Кафедральний собор Святої великомучениці Катерини ПЦУ, Козацька православна громада Храму святої великомучениці Катерини за сприяння Міністерства у справах ветеранів України.
Про це повідомив сайт “Чернігівський формат”.
Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, розповів про загиблих Героїв:
1) Олег ШИЛО, 30-а окрема механізована бригада імені Костянтина Острозького. Народився 5 квітня 1991 року в Києві. Учасник Революції Гідності. Загинув 8 липня у районі Попасної на Луганщині від снайперського обстрілу.
2) Молодший лейтенант Тарас МАТВІЇВ, 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила. Народися 18 лютого 1989 року в Любешівському районі Волинської області, але з дитинства мешкав у місті Жидачів на Львівщині. Активний учасник Революції Гідності, журналіст, громадський діяч. Загинув 10 липня під Троїцьким на Луганщині, врятувавши двох побратимів. Посмертно йому було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
3) Євген ЧУМАЧЕНКО, 79-та окрема Миколаївська десантно-штурмова бригада. Народився 26 березня 1988 року в місті Ізмаїл на Одещині, але з дитинства мешкав в Арцизі. Загинув вранці 13 липня внаслідок обстрілу позицій біля села Славне Мар’їнського району. Залишилась дружина і двоє дітей.
4) Лейтенант Дмитро КРАСНОГРУДЬ, 137-й окремий батальйон морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти. Народився 18 жовтня 1978 року на Донеччині. Мешкав у місті Лиман Краматорського району. Розвідник, учасник війни з величезним досвідом. Він загинув 13 липня під Зайцевим. У Красногрудя залишилась дружина і двоє синів.
5) Микола ІЛІН. 137-й окремий батальйон морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти. Народився 23 квітня 1984 року в білоруському місті Могильов. Учасник опозиційного руху у своїй країні. Громадянин Естонії, воював за Україну на фронті з березня 2020 року. Загинув 13 липня під Зайцевим внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під час спроби врятувати пораненого розвідника Ярослава Журавля. Тіло Миколи окупанти передали українській стороні 17 липня. Перед тим його грубо розітнули, витягнувши уражені осколками органи й деякі кістки (щоб приховати сліди нетипової міни). Після чого так-сяк зашили.
6) Ярослав ЖУРАВЕЛЬ, 137-й окремий батальйон морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти. Народився 8 березня 1980 року в Андріївці, Верхньодніпровський район Дніпропетровщини. Розвідник, друг Красногрудя. За плечима довгий бойовий шлях – на фронті з 2015 року. Був у групі розвідників, яку вів лейтенант Красногрудь. Коли той підірвався — Журавель пішов у групі, яка мала забрати тіло Дмитра за домовленістю з росіянами. Був поранений під час підлого обстрілу їх групи. Зумів відповзти кількасот метрів від місця і сховатись у балці. Точна дата смерті невідома. Залишилась дружина та дві доньки.
7) Василь КРАВЧЕНКО, 503-й окремий батальйон морської піхоти. 26 років, уродженець Хмельниччини, Ізяслав. У 2014 році служив у прикордонниках, із 2016-го — у морській піхоті. Загинув 20 липня на взводному опорному пункті в районі села Шуми. Похований на Алеї почесних поховань Центрального кладовища Ізяслава.
8) Артем КОЗІЙ, 1-й окремий батальйон 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Народився 21 вересня 2001 року в місті Южноукраїнськ на Миколаївщині. Батько теж служить у ЗСУ. Загинув 21 липня під час обстрілу позицій морпіхів у районі Павлополя. Був евакуйований до шпиталю, але все ж помер.
Поминальну панахиду відправили отець Володимир і військовий капелан Оперативного Командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України отець Антоній, під час якої згадали про кожного з вісьмох загиблих Героїв у липні 2020 року, з яких наймолодшому – 18 років, а найстаршому – 41, та всіх воїнів, які загинули в боях за незалежність України в російсько-українській війні.
С. Бутко подякував отцям Володимиру та Антонію й ще раз нагадав: «Війська російського агресора здійснили 343 обстріли наших позицій на фронті. 8 загиблих і 45 поранених Героїв – Захисників України в липні. Це ціна нашого мирного життя у минулому місяці. Пам’ятаємо! Молимося за успішне видужання поранених! Дякуємо Захисникам!».
На поминальній панахиді були присутні Юрій Потійко, начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України, який сам три роки воював на фронті проти російського агресора, представники громадськості, учасники бойових дій російсько-української війни.