Ідея Балто-Чорноморської вісі або Балто-Чорноморського союзу існує на європейській політичній арені вже понад сотню років. Історичні виклики, трагедії, війни і внутрішні протиріччя довгий час не давали шансів реалізувати сміливий геополітичний задум.
І от зараз, існує можливість, потенціал якої переоцінити важко. Україна, Польща та Литва близькі до повноцінного запуску нового формату міждержавної співпраці, який приваблює своїми фантастичними перспективами.
Про, так званий, «Люблінський трикутник» розповів в інтерв’ю «Главкому» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Цей формат взаємодії наших трьох країн Центральної Європи важливий тим, що на відміну від попередніх часів, Україна виступає в активній, лідерській, провідній ролі», – такими словами розпочав розповідь міністр.
«Ми разом з Польщею та Литвою створюємо об’єднання, в рамках якого зможемо ефективно захищати національні інтереси, реалізовувати втрьох наше спільне бачення майбутнього регіону», – зазначив він.
Дмитро Кулеба відзначив, що однією з головних цілей співпраці є протидія Російській агресії.
«Ми зможемо ефективно протистояти агресивній російській політиці, адже всі три країни не мають ілюзій щодо дій та намірів Кремля. Не лише у військовому вимірі, але й у вимірі дезінформації та всіх супутніх методів агресії», – сказав глава дипломатичного відомства.
«Одна з ідей, яку я озвучив на зустрічі з польським та литовським колегою – системне протистояння «Люблінського трикутника» дезінформації Росії. Наш досвід може бути цікавий іншим країнам», – підкреслив Кулеба важливість спільної протидії Кремлю в інформаційному просторі.
Надалі міністр наголосив, що три держави вже мають непоганий досвід спільної безпекової праці. Київ, Варшава і Вільнюс мають спільний військовий підрозділ, Литполукрбриг на 3,5 тис військовослужбовців. Що красномовно свідчить про серйозність «Люблінського трикутника» вже на початковій стадії співпраці.
Дмитро Кулеба з оптимізмом анонсував зустріч «Люблінського трикутника» в Києві, яка запланована на осінь поточного року.
Позитив викликає і той факт, що Польща і Литва, як члени ЄС і НАТО, чіткою мовою демонструють їхнє ставлення до євроатлантичної інтеграції України. Міністр заначив, що «Відповідь «Люблінського трикутника» на українське питання тверда та однозначна: Україна буде членом ЄС і НАТО».
«У регіональному вимірі «Люблінський трикутник» має значний потенціал м’якої сили», – підкреслив свою розповідь Дмитро Кулеба.
Слова міністра закордонних справ України викликають стриманий оптимізм щодо перспектив України у міжнародних відносинах. А у разі долучення до «Люблінського трикутника» Латвії, Естонії та Республіки Білорусь, – Балто-Чорноморська вісь здатна стати постійним потужним і дієвим інструментом стримування Російської агресивної політики в Європі і світі.
І як тут не згадати історію. Сотні років тому, у пізньому середньовіччі в Європі існувала найбільша держава – Велике Князівство Литовське, що простяглося від Балтійського до Чорного морів. До складу якого входила у велика частина колишньої Київської Русі і на яке регулярно нападала Московія.
І саме тоді українсько-литовське військо під командуванням князя Костянтина Острозького завдала нищівного удару по переважаючих у чисельності військах московітів під Оршею (зараз Вітебська область Білорусі).
Символічно, що у січні цього року, у присутності Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса, у Михайлівському Золотоверхому соборі Блаженнійший Митрополит Епіфаній у співслужінні військових капеланів здійснив чин освячення «Пресвятої Богородиці – покровительки українських воїнів».
В урочистій церемонії освячення взяли участь високоповажні гості – голова фонду «Корона князів Острозьких» меценат Робертас Габулас, командувач литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького полковник Дмитро Братішко, командир 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького ЗС України полковник Іван Гараз.
Командувач Литполукрбригу і командир 30-ї омбр отримали з рук духовенства Православної церкви України писані копії (списки) ікони «Пресвятої Богородиці – покровительки українських воїнів».
Вказана подія стала чудовим прикладом міжнародної духовно-військової співпраці держав «Люблінського трикутника».
