Національний заповідник “Софія Київська” знову у центрі уваги, незважаючи на війну, тут тривають ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятці архітектури Трапезна церква. Археологи вже знайшли унікальні знахідки по яким можна вивчати життя киян декількох століть. Серед знахідок – старовинні монети, прикраси і навіть зброя.
Як тривають роботи і коли вчені будуть досліджувати таємничі підземні ходи, сайт ТСН.ua розпитав науковців побувавши у підземеллі.
Таємні підземні ходи ніким не досліджувалися
Щоб потрапити до підвалу Трапезної церкви, потрібно гарно їй вклонитися – тут занизька стеля, і можна боляче вдаритись головою. Декілька десятків сходинок вниз і ми потрапляємо в просторе приміщення, де працюють археологи.
Над нами – Трапезна церква, яку ще називають “Теплою Софією” – пам’ятник архітектури 18 століття. Вона внесена до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з Софійським собором. Цей підвал був збудований в кінці 17 століття і над ним була дерев’яна Трапезна. Вона згоріла в 1697 році, про що зазначається в історичних джерелах. До речі, зараз триває ремонт покрівлі Трапезної церкви.
“Над цим підвалом була збудована кам’яна Трапезна, яку ми зараз бачимо. Тобто підвал старіший ніж сам храм, який над нами. Тут є три оголовки підземних ходів. Один з них веде до Софійського собору, а ще два – в іншу сторону. Їх призначення до цього часу викликає дискусії. Кажуть, що це були господарські підземні ходи, також існує версія, що вони виконували функцію таємних ходів на території Софії. Поки ми їх до кінця не вивчимо, складно говорити про їхнє призначення. Вердикт винесемо, коли наші науковці закінчать їх вивчати. Про ці підземні ходи нам було відомо з історичних хронік. Наприклад, про них згадувалося в 1825 році, а коли будували бокові прибудови до Трапезної в 1870 році – зазначалося, що п’ять днів безперервно йшов дощ, і ці підземні ходи завалилися разом з прибудовою. Але цікаве інше – підземні ходи жодного разу ніким не досліджувалися”, – розповідає сайту ТСН.ua Вадим Кириленко, головний реставратор Національного заповідника “Софія Київська”.
Тобто вже багато років підземні ходи закриті. Про них знали науковці, навіть коли тривала остання реставрація заповідника в 1972-1982 роках. Але у радянської влади не було на дослідження ні часу, ні грошей, ні бажання.
“Ми хочемо створити у цьому підвалі Музей археології заповідника, оскільки маємо багато унікальних археологічних артефактів, які будуть цікавими не лише киянам, але й туристам з усього світу. Для цього і були розпочаті ремонтно-реставраційні роботи. Також є велике бажання відкрити ці таємничі підземні ходи та дослідити їх. Підвал Трапезної виявився справжнім “клондайком” для археологів. Річ у тім, що будівельники тих часів особливо не морочилися – будівельне сміття кидалось під ноги і робилася нова підлога. Тепер ми отримуємо величезну кількість інформації не лише про життя та побут киян різних століть, а й самого монастиря та його зав’язків з іншими країнами”, – розповідає Вадим Кириленко.
Ми навіть зайшли на кілька метрів у таємничий тунель, який відходить до Софійського собору. Він викладений з цегли та нагадує штольню.
“Клондайк” для археологів
Науковці кажуть, що в підвалі Трапезної вони виділили три рівня підлоги.
“Є підлога “сучасна”, яка була викладена десь в середині 20 століття. Під нею лежить шар будівельного сміття, а далі підлога 19 століття. Після неї йде шар, але вже не сміття, а глинистої засипки. Вона перекриває підлогу підвалу 18 століття”, – розповідає ТСН.ua Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника “Софія Київська”.
Науковці припускають, що для кожного століття був не один, а декілька рівнів підлог. Наприклад, тут є фрагмент підлоги вимощений з цегли 19 століття, а також трапляються фрагменти деревини. Теж саме з шаром 18 століття – вчені виявили чорний шар – згоріла деревина. Очевидно, що підлога була дерев’яною, але під час пожежі вигоріла.
“Ми поки не чіпали найнижчий шар підлоги, тому не можемо сказати, коли вона була викладена – на початку, чи в кінці 18 століття. Це з’ясуємо пізніше. Ми маємо тут цілу систему ям з залишками дерев’яних стовпів, які, очевидно, були пов’язані з дерев’яною підлогою 19 століття. Скоріш за все, підлога до них якось кріпилася і слугувала помостом. Поки ми розкрили лише два стовпи, але їх тут значно більше – ціла система, яка повністю покривала підлогу”, – розказує нам Тимур Бобровський.
Також вчені знайшли у підвалі загадкову цегляну конструкцію, до якої веде жолоб. Жартома кажуть, що це древній унітаз.
“Скоріш за все – це водозбірник, який функціонував у підвалі. Тут явно збиралася волога, і її якимось чином збирали аби висушувати приміщення. Ми ще будемо вивчати цю конструкцію аби встановити для чого вона слугувала”, – каже Тимур Бобровський.
“Скарб” зі старовинних монет
Найцікавіше – це три рівня підлоги. Сантиметр за сантиметром вчені їх розбирають і досліджують. Навіть використовують металошукач для пошуку металевих предметів. Тут знаходять неймовірні речі, які прив’язані до рівнів підлоги 18 та 19 століть.
Найцінніші знахідки з підвалу Трапезної нам показує Володимир Савицький, старший науковий співробітник Національного заповідника “Софія Київська”.
Науковець зазначає, що найбільше знахідок у рівні підлоги 19 століття. Це – металеві предмети та з кольорових металів. Всі вони характеризують побут тогочасних киян. Для демонстрації знахідок науковець одягає білі рукавички.
“Ось наш “скарб” – старовині монети. Ми їх знайшли не в скрині, а в шарі ґрунту 19 століття. Всього 7 монет. На них є залишки тканини, тож можна припустити, що вони були в мішечку, але він не зберігся. Монети потребують реставрації. Їх очистять і дізнаємось їх номінал, бо зараз ідентифікували лише деякі з них. Переважно – це монети 1843-44-45 років. Моя версія: “скарб” хтось загубив, бо немає слідів, що його прикопали в землі”, – розповідає нам Володимир Савицький.
На днях його колега Олександр Ганьшин, науковий співробітник Національного заповідника “Софія Київська” знайшов ще дві унікальні монети в підвалі Трапезної. Вони на півстоліття старіші від попередніх. Одна з них датується 1799 роком.
А найстаріша монета, яку знайшли в підвалі – це рижській солід з низькопробного срібла. Ці монети чеканили за часів шведського короля Карла XI. Вони дуже малесенькі по розміру.
“Одне з місць, де чеканили гроші для короля, була Рига. Карл XI був на троні до 1697 року, цікаво, що саме в цей рік згоріла дерев’яна Трапезна церква, а солід знайшли якраз в шарі підлоги, який горів. Як ця монета потрапила до підвалу – загадка, бо більше артефактів цього періоду ми тут не виявили. Хоча, такі монети могли бути в обігу і на початку 18 століття”, – розповідає про знахідку Володимир Савицький.
Парфуми та прикраси
В підвалі Трапезної знайшли багато скляних пляшечок, вони слугували посудом для ліків та парфумів.
“Ось самий яскравий екземпляр. Тут навіть збереглись залишки паперової етикетки з зображенням жінки, поруч з нею чоловік, який грає на лірі, а також напис: “Квітковий одеколон”. Знизу торговий знак першої парфумерної фабрики тодішньої імперії. Вона знаходилась в Москві, а продукція розходилась по всіх містах. Фабрика була заснована в 1847 році і існувала до революції. Радянська влада перетворила її на миловарний завод. Скоріш за все, парфумами користувались жінки, які заходили в підвал”, – додає Володимир Савицький.
Запаху від парфумів не залишилось, адже пляшечка довго пролежала в землі. Окрім неї вчені знайшли у підвалі жіночі прикраси.
“А ось і трішки краси – жіночий перстень, він вироблений зі срібла, знайдений в шарі підлоги 18 століття, як і монети. Перстень прикрашений двома камінцями – білий, червоний, а третій, на жаль, втрачено. Поки нам точно не відомо – коштовний цей перстень, чи ні. Точно дізнаємось після реставрації. Господиня загубила перстень вже після того, як в Трапезній була пожежа”, – розповідає Володимир.
Пили бальзам з Риги
Одна з незвичних знахідок – це свинцева пломба від пляшки від рижського бальзаму. На ній написано “Чорний рижський бальзам”, та вказано рік заснування компанії – 1846 рік.
“Скоріш за все, напій привезли в подарунок київським митрополитам. А ось свинцева пломба пролежала у підвалі до наших днів. До речі, такий бальзам в глиняних пляшках і зараз продають в магазинах Києва”, – додає науковець.
В підлозі підвалу археологи знайшли хрестик та медальйон з зображенням Антонія та Феодосія, а також підсвічник 19 століття.
“Підсвічник лежав в північно-західному кутку підвалу. На ньому є різьба, тобто він вкручувався на якусь основу, можливо, там було декілька таких, і вони стояли в храмі, а потім цей підсвічник хтось заніс у підвал”, – каже Володимир Савицький.
Кулі і штик-ніж
А сама войовнича знахідка з підвалу Трапезної – штик-ніж від рушниці Мосіна. Такі використовувалась в Першу світову та Громадянську війни. Його знайшли в підлозі 19 століття. Самої рушниці вчені не знайшли, але кажуть що в підвалі виявлено багато свинцевих куль та гільз. Скоріш за все, тут стріляли зі зброї. Штик-ніж теж реставрують і виставлять як експонат майбутнього музею, який відкриють у підвалі Трапезної.
Варто зазначити, що археологічні роботи в Трапезній тільки на своєму екваторі, тож – найцікавіше ще попереду.
